Закохані в Київ: красиво, з пафосом і без Києва

У широкий прокат вийшов український альманах короткометражних фільмів "Закохані в Київ" Володимира Хорунжого.

До того, як потрапити на великі екрани, фільм вже встиг отримати декілька нагород і "засвітитися" на багатьох престижних фестивалях. "Закохані у Київ" показали в Каннах і на Міжнародному кінофестивалі в Монако, фільм отримав гран-прі міжнародного Бердянського кінофестивалю, а також увійшов в десятку кращих на 86-му Російському Міжнародному Кіноринку.

І нарешті у глядачів також з'явилася можливість оцінити ці гучні короткометражки про Київ. Творці альманаху обіцяли показати "українську столицю очима її закоханих мешканців". Обіцяли, але що ж у них вийшло?

Проект "Закохані в Київ" складається з восьми різних новел молодих українських режисерів, об'єднаних темою Києва (за задумом).

Всі кіноісторії розповідають про любов у сучасному Києві, але самого Києва, духу міста там немає. Це просто різні життєві історії на тлі гарних київських вулиць.

Новела "Рука" режисера Олега Борщевського - це метафорична історія про жінку, яка знайшла в парку чоловічу руку в коробці. "Дещо" Ольги Гібелинди - ліричний триллер про нечисту силу, яка оселилася в підвалі.

"Туфлі" Дениса Гамзінова - банальа розповідь про хлопця, туфлі і бажанні сподобатися танцівниці.

Новела про київську відьму Артема Семакіна ("Поверни мою любов") - акторський дебют Даші Астаф'євої, а "Остання ніч грудня" Олега Борщевського - дебют Івана Дорна.

Варто відзначити історію "Загублений в місті" Валерія Бебко про самотність і кохання у великому місті, та "Три слова" Іллі Власова з досить цікавими роздумами про три головних словах в життя.

Також вражає глибока і зворушлива історія любові в зрілому віці з Адою Роговцевою в головній ролі ("Собачий вальс" Тараса Ткаченко).

"Закохані в Київ" - хороша ідея зробити своєрідну візитну картку рідного міста, і радує, що це повністю національний продукт. Але вийшли швидше історії на тлі Києва, а Києва, як головного героя, немає зовсім.

До того ж увесь проект просякнутий самозакоханістю режисерів і претензією на філософське кіно. А глядачів заманюють гучними заявами, відомими акторами (Ада Роговцева) та популярними іменами (Іван Дорн, Даша Астаф'єва, Георгій Хостікоєв).

Складається враження недоробленості і поверховості, коли гарна картинка важливіша за зміст. Кадри тут настільки "вилизані", що все здається бутафорським. Духа Києва в них немає.

Вийшли не "Закохані в Київ", а "Закохані в себе".

ДИВІТЬСЯ РОЗКЛАД сеансів фільму "Закохані в Київ"