«Битва титанів»: м'ясокомбінат імені Зевса

Скажемо прямо - що одному добре, то іншому смерть. Навіть якщо Джеймс «Наше Все» Кемерон зняв шалено красивий, але сюжетно примітивний фільм, це не означає, що такий фокус тепер вийде в кожного режисера. У Луї Летер'є, наприклад, не вийшов. Не дивно - від людини, яка зняла другого «Перевізника» та «Неймовірного Халка», було нерозумно очікувати пристрастей «Титаніка». Правда, весь цей логічний ланцюжок руйнує кінодебют Летер'є - незрівнянна кримінальна драма «Денні - ланцюговий пес». Як пояснити, що режисер цього фільму скотився до «Битви титанів», незрозуміло. Напевно, промислом богів, не інакше.

До речі, про богів. Ці бородаті інтригани на своєму Олімпі остаточно звихнулися й вирішили змусити все людство згадати, «хто в домі господар». Мало того, що людці почали навсібіч валяти статуї Зевса, так ще й жодної поваги до старших уже не відчувають. І Зевс із Аїдом вирішують, що саме час приступити, висловлюючись словами президента Білорусі, до «основательного пэрэтрахывания» нудного людського світику. У прямому сенсі цього слова - для початку сам Аїд, піднявшись зі свого потойбічного царства, зажадав віддати жахливому Кракену місцеву принцесу Андромеду, інакше буде біда. І поки вірнопіддані прив'язували її високість до стовпа, напівбог Персей, який не так давно втратив сім'ю, а разом із нею сенс життя й усілякі «гальма», вирішує надрати парочку олімпійських дуп. І ось він у компанії ще декількох відморозків, яких через тисячоліття назвуть героями, починає дрібно шаткувати весь давньогрецький бестіарій, пускаючи під ніж і Кракена, й гігантських скорпіонів, і мінотаврів, і гарпій, і медуз горгон та інших мешканців міфологічної Червоної книги. Звісно, в кінці він уб'є принцесу, одружується з драконом і всі будуть щасливі.

Єдині емоції, що відвідують глядача під час перегляду - бажання підлікувати Персея з червоної пляшечки і «зберегтися» перед черговою битвою, яких тут безліч. Так, так, «Битва титанів», як ніякий інший фільм, нагадує другосортну комп'ютерну іграшку в антуражі Стародавньої Греції. Який кінематограф? Яка акторська гра? Ви взагалі про що? Сенс? До чого тут сенс? Сюжет у цьому фільмі є, лише щоб виправдати нещадний геноцид популяції міфологічного монстрятника, аж ніяк не для задоволення глядачів. На додачу до основного градусу маразму, всі актори виголошують свої промови з напрочуд серйозними обличчями й пафосними інтонаціями. Хоча для «Битви титанів» ідеально підійшов би ненав'язливий формат фільмів про Синдбада. На жаль, не склалося.

Що хочеться похвалити, так це графіку. Звісно, фільм не сяє красою того ж «Аватара», проте вигляд у цього дійства цілком на рівні. Спливаючий Кракен, величний Аїд, битва зі скорпіонами й атака гарпій - все це зображено просто чудово. Окремі сцени з картини просто хочеться вирізати, зациклити й постійно програвати на робочому столі. Але за гарною картинкою криється лише пихатий пафос, посередня акторська гра й дуже умовний сюжет.

Ідеальний фільм для будь-якого кіномана, який знудьгувався за ефектними видовищами. Ідеальний фільм для кожного, хто хоче вбити півтори години. Огидний фільм для всіх тих, хто чекає від кінематографа акторської гри, цікавої історії або хоча б визначеності. Отже, перш ніж іти в кіно, чітко визначте для себе, чого саме вам хочеться від цього фільму - хоча б не згаєте час марно.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!