Кохання під час холери: Скільки можна прожити без кохання?

"Кохання під час холери" — американський фільм, знятий за мотивами роману Габрієля Гарсія Маркеса. Письменник написав цей твір одразу ж після отримання Нобелівської премії у 1985 році і він став одним з найвеличніших любовних романів XX століття.

Можна по-різному ставитися до фільмів-екранізацій, але цей подивитися хоча б раз обов'язково варто. З кількох причин.

Це дуже неспішне кіно, яке показує історію двох закоханих. На перший погляд історія більш ніж банальна: прекрасний, але бідний хлопець Флорентіно зізнається Ферміні у вічному коханні і отримує взаємність. Але через соціальну нерівність дівчина виходить заміж за більш багатого чоловіка. Флорентіно не перестає кохати, живе своїм життям, будує кар'єру, проводить ночі з іншими жінками, але при цьому вірить і чекає. Проходить більше ніж півстоліття, коли вони зустрічаються знову, і тепер Флорентіно не має наміру відступати. У цій картині справа не в сюжеті і не в передбачуваній історії кохання, тут справа в емоціях і безпосередності.

Виставка авторської ляльки та сучасного мистецтва «ВЕСНА. Сhocolate SYMPHONY»

На диво атмосферне кіно, чудові актори, трохи затягнута історія і довгий післясмак від побаченого. Незважаючи на показану війну і болісно довгу відстань, тут присутня чарівність казки. Справжній закоханий, про яких пишуть тільки у казках, і його прекрасна кохана, яка кориться волі жорстокого батька-бандита.

Шакіра виконала всі треки у фільмі і стала номінантом на Золотий Глобус у категорії «Краща пісня».

"Кохання під час холери", хоч і драма, але іронічна. Так, наприклад, вперше отримавши пропозицію руки і серця від Флорентіно, Ферміна, не вагаючись, відповідає: "Я вийду за вас, якщо ви пообіцяєте, що не будете змушувати мене їсти баклажани". Так просто, щиро і непідробно.