"Оскар-2016" вже зовсім близько. Церемонія нагородження кращих фільмів американського виробництва відбудеться вже 28-го лютого. І, оскільки картина з Леонардо Ді Капріо "Легенда Х'ю Гласса" −
Почнемо, певно, з головного − нагороду Кіноакадемії Леонардо Ді Капріо дійсно заслужив і дуже давно. Про молоде дарування заговорили ще в 1993 році, коли 19-річного Лео номінували на "Оскар" як "Кращого актора другого плану" за видатну роль недоумкуватого підлітка Арні Грейпа у фільмі Лассе Халлстрема "Що турубє Гілберта Грейпа". Найпоказовіший приклад переконливості гри актора − це те, що багато кінопрофесіоналів, включаючи, наприклад, знаменитого Марлона Брандо, дійсно вирішили, що маловідомий тоді Ді Капріо страждає затримкою у психічному розвитку. "Оскар" тоді взяв Томі Лі Джонс за "Утікача", а громадськість логічно подумала, що у Лео ще все попереду.
Те, що Ді Капріо вже тоді не був удостоєний нагороди, − палиця з двома кінцями. Навряд чи можна подумати, що бракуючий "Оскар" зіпсував Лео кар'єру − вражаюча фільмографія актора і список інших нагород не дадуть збрехати. Однак саме роль Арні − одна з найпотужніших акторських робіт Ді Капріо, яку випускати з уваги було великою помилкою Кіноакадемії.
У 1996 році на екрани виходить гучна адаптація "Ромео і Джульєтти" на сучасний лад від База Лурмана. Суперечливий метод оповідання в стилі MTV, де сімейства Монтеккі і Капулетті влаштовують поєдинки не на мечах, а на пістолетах, а молоде покоління аристократів закидується екстазі замість "п'янкої поезії", залишило неоднозначне враження у консервативних кінокритиків. Однак за океаном, на Берлінському кінофестивалі, Лео отримує першу велику кінонагороду − Срібного Ведмедя за кращу чоловічу роль.
Так вийшло, що Ді Капріо з юних років обирає дуже амбітні проекти, які потрапляють в оскарівські скандали різної величини. Яскравий приклад − "Титанік" у 1998 році. Епохальна у всіх сенсах картина Джеймса Камерона побила рекорд за кількістю виграних статуеток в історії "Оскара" − цілих 11 (стільки ж вдалося отримати "Володарю кілець. Повернення короля" в 2003 році)!. Однак Леонардо Ді Капріо навіть не був номінований за свою акторську гру. Вже тоді 24-річний Лео затаїв образу на Кіноакадемію і не з'явився на церемонію.
Галас навколо акторів, яких "прокотили" з "Оскаром", зазвичай триває не більше кількох тижнів після церемонії. Однак з Ді Капріо справи йшли зовсім інакше. До молодого актора завжди була прикута суспільна увага. Як не як, 90-ті все ще були часом, коли в Голлівуді заправляли "динозаври" за 35 і більше, а до веселих часів "дорогу молодим" і гучних випадків на прикладі "Оскара" для юної Дженніфер Лоуренс було ще далеко. Яке ж було здивування, коли Леонардо Ді Капріо, не досягнувши і 30-ти років, став головною надією Голлівудських босів і новим Джеком Ніколсоном і Марлоном Брандо в одному флаконі.
У 2002 році знову повторилася історія з гучним оскарівським фільмом, в якому наче навмисне Лео обійшли увагою і навіть не номінували. Мартін Скорсезе представив на здобуття "Оскара" історичну драму "Банди Нью-Йорка", яка, незважаючи на 10 номінацій, не отримала жодної нагороди.
У 2004-му був гучний "Авіатор" Мартіна Скорсезе − біографічна стрічка про Говарда Хьюза. Картина зібрала чотири премії BAFTA і п'ять Золотих Глобусів (у тому числі для Лео за "Кращу чоловічу роль"). Перед "Оскаром" саме ставки на Ді Капріо були найвищими. Поступався йому хіба що Джеймі Фокс в ролі знаменитого сліпого соул-співака Рея Чарлза. Що ж, саме гра Фокса припала до смаку Академії. З тих самих пір фанати Ді Капріо можуть починати святкувати річницю холодної війни "Оскара" і Леонардо Ді Капріо. Адже з боку все виглядає як змова проти талановитого актора, та й сам Лео вже втратив контроль над ситуацією.
У наступні 10 років робота Леонардо Ді Капріо, по правді, нагадувала гру в одні ворота. "Відступники" (2006) − 4 "Оскара" і навіть без номінації для Лео, "Кривавий алмаз" (2007) − 5 номіацій, включаючи номінацію для Ді Капріо, і жодної перемоги, "Дорога змін" (2008) − 3 номінації і ні одного "Оскара", "Початок" (2010) − 4 "Оскара" і без номінації для актора, "Джанго звільнений" (2012) − 2 "Оскара", а Лео знову без уваги навіть на стадії роздачі номінацій (цей випадок особливо обурив громадськість, роль рабовласника Келвіна Кенді у Ді Капріо одна з кращих).
Серед останніх оскарівських невдач у Леонардо відразу два фільми, що вийшли в один рік − "Велікій Гетсбі" і "Вовк з Волл-стріт" у 2014-му. І якщо в "Гетсбі" Лео не номінували, але бодай сам фільм взяв два технічні "Оскари", то гучний "Вовк з Волт-стріт" забезпечив номінацію для Ді Капріо, проте програв у всіх п'яти категоріях. Сказати, що Ді Капріо по-оскарівськи не щастить − не сказати нічого. Ситуацію ускладнила міжконтинентальна слава з нальотом поважного пафосу, якою з роками обріс "Оскар", забезпечивши Кіноакадемії статус мало не єдиного і найважливішого показника акторського таланту, що, звичайно ж, вельми перебільшено.
Приблизно в один час з провалами Лео, які з кожним роком тільки додавалися, на початку 2010-х, ключовою складовою культури інтернет-співтовариства, яке отримало вигляд великої соціальної мережі, стала система мемів і фотоколажів. Не варто недооцінювати гіф-анімації, бо їх по праву можна вважати двигуном entertainment-журналістики. Такі видання, як: Buzzfeed, Mashable, Popsugar отримали багатомільйонну аудиторію завдяки новому тренду, який став синонімом успіху − take it easy. Нова невимушеність, самоіронія і відчайдушне дуркування проникли усюди. Саме тому, відповідаючи духу мейнстріму, фотобомбити своїх друзів почали не тільки "прості смертні", але навіть зірки першої величини на червоних доріжках.
І поки Леонардо Ді Капріо зберігав благородний вигляд, не втягуючись у заплутані мережі фотоколажів (практично всі записи Лео в
За великим рахунком, після десятиліть мовчазного споживання ТВ-продукту, ми отримали соціальні мережі як можливість рефлексувати про найважливіші суспільні події у вигляді постів з гіфками, колажами, мемами різного ступеня цинічності. Саме тому Лео тепер ілюструє наш календар у вигляді підбірки анімацій: від страдницького понеділка до переможної п'ятниці. В цілому, ситуація з інтернет-популярністю Леонардо Ді Капріо − лише один із багатьох випадків network-божевілля. Вражаюче, як інтернет-спільнота з часом сама стала причиною такої алергічної реакції на Ді Капріо. Зі смаком гіркої пігулки ми коментуємо кожну новину про актора словами: "Дайте вже "Оскар" Лео".
Справедливості заради варто сказати, що сам Ді Капріо не позбавлений почуття гумору і з радістю іронізує про свої знамениті ролі (наприклад, скетч в Saturday Night Live з Джоною Хіллом), проте "Оскар" залишається темою, про над якою Лео поки що не готовий жартувати, та й самі жураналісти нерішуче піднімають тему про заповітну золоту статуетку, записуючи інтерв'ю з актором.
З усією впевненістю можна сказати, що в Мережі існує окремий Леонардо Ді Капріо − той самий хлопець з гіфок, фанатично одержимий "Оскаром", що працює на знос заради "золотого хлопця" на своїй книжковій полиці. Однак, чи існує такий Лео в житті − сказати складно, оскільки те, що ми читаємо про актора зараз, − продукт тієї самої entertainment-журналістики та юзерів, що рівною мірою володіють фотошопом і бородатим гумором. По правді, Лео − талановитий хлопець, самовідданий і професійний актор і так, дайте йому "Оскар", аби бідолаху нарешті залишили в спокої.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (3)
Как считаешь, заслужил ли Леонардо Ди Каприо "Оскар"?
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Відповідь: Да, но не за эту роль
Как считаешь, заслужил ли Леонардо Ди Каприо "Оскар"?
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Відповідь: Привет! Меня зовут Вика я очень люблю Леонардо ДиКаприо но я не понимаю почему у рэпера
Эминема есть оскар за 1 фильм ,а у ДиКаприо его нет я очень хочу чтобы Лео получил оскар так как премия 2016 уже на носу я считаю что Леонардо ДиКаприо должен получить оскар и он его ЗАСЛУЖИЛ
хэхэ
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)