Каннський кінофестиваль 2016: що говорять про фільми Джармуша, Альмодовара і Ассайаса

Новини з набережної Круазетт про найцікавіші покази основного конкурсу

Анна Дацюк
Анна Дацюк
журналістка
18 травня 2016, 18:30
Новини афіші
© facebook.com/Festival-de-Cannes-Page-Officielle

69-й Каннський кінофестиваль в самому розпалі. Уже 7 днів на набережній Круазетт проходить найбільший кінофестиваль Європи, що збирає "вершки" світового кіноспільноти. Редакція tochka.net стежить за найгучнішими прем'єрами і рецензіями зарубіжних ЗМІ про конкурсні і позаконкурсні покази. Слідом за першою порцією огляду, пропонуємо дізнатися, про які фільми основного конкурсу прямо зараз говорять в кулуарах Каннського кінофестивалю:

  • "Патерсон"
    реж. Джим Джармуш

Нового фільму Джармуша в Каннах чекали з нетерпінням. Режисер давно став регулярним гостем фестивалю. Саме тут в 1984 він отримав свою першу нагороду - Золоту камеру за дебют "Більш дивно ніж в раю", який, до слова, в Америці абсолютно проігнорували. Кожен новий фільм Джармуш привозить в Канни, навіть після провального показу "Мерця" в 1995 році.

Канни 2016: Патерсон
© facebook.com/Festival-de-Cannes-Page-Officielle

Цього разу нова картина режисера претендує на Золоту пальмову гілку. "Патерсон" розповідає про водія автобуса на ім'я Патерсон (Адам Драйвер), який живе в місті під назвою Патерсон, штат Нью-Джерсі. Життя Патерсона сповнене рутини - він об'їжджає свій звичайний маршрут, спостерігає за містом через лобове скло автобуса і підслуховує фрагменти розмов навколо. Він записує власні вірші в блокнот, гуляє з собакою, зупиняється в барі, де бере незмінний кухоль пива, а ще підтримує свою дружину Лору (Голшіфте Фарахані), яка мріє то відкрити свою кулінарну лавку, то стати зіркою кантрі.

Перші відгуки про "Патерсона" сповнені розчулення. Одні твердять, що це найкраща картина Джармуша, інші запевняють, що похмурий хлопець Джим ще ніколи не знімав такого "життєлюбного" кіно. Втім, свій улюблений прийом Джармуш використовує і тут - режисер романтизує провінційну дійсність, показуючи ліричне, а в даному випадку, поетичне кіно, у якого, здавалося б, немає конфлікту в сюжеті, але спостерігати за цим нітрохи не нудно.

 

  • "Американська красуня"
    реж. Адреа Арнольд

Англійський режисер Андреа Арнольд - не новачок в Каннах. Тут вона встигла отримати дві нагороди журі за "Червону дорогу" (2006) і "Акваріум" (2009). Новою спробою режисера завоювати головну нагороду фестивалю стала тінейджерська драма "Американська красуня". Головна героїня Стар (Саша Лейн) - вісімнадцятирічна дівчина з неблагополучної сім'ї - втікає з дому з групою молодих людей, які заробляють на життя, продаючи підписки на журнали. Вони живуть як одна велика сім'я, роз'їжджаючи по Америці на невеликому фургоні і ділячи ліжка в дешевих мотелях. Там вона зустрічає Джейка (Шайа Ла Баф), і взаємна симпатія швидко переростає в сильні почуття.

Канни 2016: Американська красуня
© facebook.com/Festival-de-Cannes-Page-Officielle

Поки що реакція критиків дуже неоднозначна. Американська преса хвалить англійку Арнольд за тонке розуміння культури південного регіону Сполучених Штатів, європейці скаржаться на слабкий сюжет і в цілому порівнюють фільм з тривалим відеокліпом без сенсу. До слова, "Американська красуня" відзначилася першим несхвальним "бу-у" в кінці сеансу. Проте, поодинокі вигуки ще не говорять про провал.

 

  • "Хульета"
    реж. Педро Альмодовар

Ще одна вельми очікувана прем'єра в Каннах - нова картина іспанця Педро Альмодовара, який в останній раз на фестивалі був в 2011 році. "Хульета" у звичній для режисера манері - цілком жіноче кіно. У центрі сюжету немолода Хульта, яка згадує молоді роки і першу зустріч з майбутнім чоловіком. Тепер жінка намагається відшукати дорослу дочку Антію, яка кинула мати як тільки досягла повноліття. Традиційно для Альмадовара, тут знайдеться місце для десятка цікавих другорядних персонажів, і лише двоє з них - чоловіки.

Канни 2016: Хульєта
© facebook.com/Festival-de-Cannes-Page-Officielle

Альмодовара, звичайно ж, проводили з сеансу оваціями. Втім, до режисера вже який рік ставляться як до "живого класика", що не заважає говорити про занепад його кар'єри. Принаймні попередні два фільми режисера ( "Шкіра в якій я живу" і "Я дуже збуджений") викликали змішані почуття у критиків. Однак яскрава палітра "Хульети" багатьом нагадала про ранню творчість Педро - "Жінки на межі нервового зриву" і "Все про мою матір".

 

  • "Персональний покупець"
    реж. Олів'є Ассайас

Нова картина француза Олів'є Ассайаса може і не візьме нічого в Каннах, проте точно запам'ятається глядачам кінофестивалю. Дія відбувається в столиці моди Парижі. Молода американка Морін (Крістен Стюарт) працює персональним покупцем одягу для паризької знаменитості. У Парижі вона, власне, намагається встановити потойбічний зв'язок з померлим братом, який страждав тією ж хворобою серця, що і сама Морін зараз. Тим часом, дівчина починає отримувати смс від таємничого незнайомця.

Канни 2016: Персональний покупець
© facebook.com/Festival-de-Cannes-Page-Officielle

Олів'є Ассайас зняв зразковий трилер, який тим не менш "забукали" після сеансу. Дивно, але критики абсолютно не згодні з думкою публіки, що освистала фільм. Багато хто хвалить режисера за хорший саспенс і протиставлення матеріального світу моди примарного світу духів. Крістен Стюарт отримала лише схвалення за свою акторську гру, в кожній рецензії зустрічаються згадки про те, що актриса всю картину несе виключно на собі.

Можливо, свист в кінці фільму - проблема жанрового кіно, яке в Каннах дуже часто зустрічають прохолодно. Також критики припускають, що невдоволення викликав відкритий фінал, який залишає в невіданні після напруженої кульмінації "Персонального покупця".

 

  • "Лавінг"
    реж. Джефф Ніколс

Драма про міжрасову пар убула показана тут зовсім недавно, проте їй вже прогнозують десяток номінацій на "Оскар". Джефф Ніколс зняв нетипове для нього кіно - тиху драму про міжрасову пару, засновану на реальних подіях. Це історія подружжя Річарда і Мілдред Лавінг, які в 1958 році відстоювали свої права на міжрасовий шлюб і право жити в рідному штаті Вірджинія і були засуджені до тюремного ув'язнення.

Канни 2016: Лавінг
© facebook.com/Festival-de-Cannes-Page-Officielle

Головна перевага "Лавінга", на думку критиків, - незвичайний підхід до сюжету, який міг би перетворитися на такий улюблений багатьма американцями жанр судової драми. Однак сам судовий процес у фільмі займає від сили десять хвилин. Ніколс позбавляє свій фільм політичного забарвлення, показуючи повсякденне життя пари, їх нескінченну відданість один одному і впевненість в праві на власний вибір. Деяким сімейна драма здалася затягнутою, але переважно "Лавінг" отримав схвалення критиків.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі

символів 999