23 липня Одеський кінофестиваль офіційно завершився. Десять днів кіно-марафону, за традицією були найбільш насиченими літніми канікулами для постійних гостей кінофестивалю. Сама програма складалася з близько ста фільмів і серіалів в конкурсі і позаконкурсних секціях. Також пройшло 10 майстер-класів для слухачів Літньої кіношколи і гостей фестивалю - ще одне родзинка ОМКФ, заради якої багато кіношників відвідують Одесу. Не обійшлося без презентацій і панельних дискусій, професійного пітчингу українських проектів, а також секції Work in progress для кіно-проектів на початковій стадії виробництва.
До того ж цьогоріч фестиваль став ще масштабнішим за рахунок нових секцій - конкурс європейських документальних фільмів, секція серіалів і секція нового турецького кіно.
Церемонія закриття, як кульмінація найголовнішої кіно-події в Україні, відбулася 23 липня в Одеському національному академічному театрі опери та балету. Організатори фестивалю продовжують звертати увагу на молоді таланти і слідом за Onuka, що виступала в минулому році, на цьогорічній церемонії свій перформанс показав один з кращих танцювальних колективів України APACHE CREW.
Ведуча церемонії, зірка каналу "Україна" Маша Єфросиніна підігріла інтерес публіки презентаціями всіх конкурсних картин і привітаннями для переможців української секції. Нагадаємо, в категорії "Кращий короткометражний фільм" перемогли відразу дві картини: фільм-гібрид "Цвях" Філіпа Сотниченко, що складається з художнього кіно і аматорських домашніх відео застілля звичайної київської родини в 1995 році, а також комедійна замальовка "У Манчестері йшов дощ" Валерії Кальченко і Антоніо Лукича - історія про високого хлопця Андрія, чий зріст 2 метри і почуття незручності стає головним елементом гумору і продуманих легких і нехитрих гегів.
Крім того, були названі кращі фільми Національної конкурсної програми за версією журі Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI): кращий повнометражний фільм - "VARTA 1, Львів, Україна" Юрія Грицини (експериментальна стрічка про часи кінця євромайдану, коли у Львові після Ночі гніву активісти взяли на себе функцію правоохоронців), кращий короткометражний фільм - "Дім" Ірини Цілик (тонка ілюстрації розуміння "дому" в декораціях карпатських пейзажів в період другої світової війни).
Думка журі в більшості номінацій співпало з оцінками критиків, так і володаря Гран-прі за результатами глядацького голосування було не складно визначити. Золотого Дюка отримала британська трагікомедія "Хто палає, палає, палає..." Чанії Баттон. Картина в рівній мірі переповнена жартами, смішними гегами, цитатами з Керуака, і разом з тим здатна розчулити глядача. Це історія про двох дівчат Сеф і Алекс, які щрйно поховали друга Дена, він помер від раку. Про свою хворобу хлопець мовчав до самої смерті, проте заповідав подругам розвіяти його прах по всій Англії і детальну відео-інструкцію, як це зробити.
У категорії "Кращий фільм" журі на чолі з Крістофером Гемптоном назвали румунську картину "Незаконні" Адріана Сітару. Це важка сімейна драма про інцест між братом і сестрою. Сітару по суті продовжує тему абортів в Румунії часів Чаушеску, як це зробив у 2007 році Крістіан Мунджиу в картині "4 місяці, 3 тижні, 2 дні". Муджиу на пару з іншим румунського режисером Крісті Пую на початку 2000-х привезли до Канн "нову румунську хвилю", чий кінематограф тут же став трендом в Європі. ОМКФ по суті приєднався до вшанування "нової румунської хвилі", оскільки "Незаконні" володіють всіма відмінними рисами цього безкомпромісного кіно: закритий простір, камера що трясеться , тривалі діалоги, почуття деструкції і гранична інтимність.
"Кращим режисером" по праву назвали бельгійця Ксав'є Сероно за фільм "Смерть від смерті". Це абсолютно нетипове кіно, в якому відраза і сміх межують з відвертою трагедією. У центрі сюжету непрості відносини інфантильного 37-річного Мішеля Манна з матір'ю, хворою на рак грудей. Серон зняв загадково-абсурдне і незворушне кіно, об'єднавши тривіальні пейзажі з естетично досконалими операторськими планами, і все за допомогою чорно-білої палітри, що вже веде картину з площини реалізму.
Трохи несподіваною стала нагорода в категорії "Краща акторська робота". Приз між собою розділили Розалі Томасс і Каорі Момої за фільм "Привіт з Фукусіми". Це історія про молоду німкеню Марі, яка збігає в Фукусіму, щоб працювати в організації "Clowns4Help" в надії розважити людей, які вижили після атомної катастрофи 2011, які до сих пір проживають в притулках. Там вона зустрічає Сатомі, останню гейшу Фукусіми, яка за власним бажанням повернулася в свій зруйнований будинок в радіоактивній зоні відчуження.
Це картина в якій природним чином переплітаються реалізм катастрофи на Фукусімі і світ привидів і духів, який до цих пір тісно пов'язаний з культурою Японії. Втім акторську нагороду на нашу скромну думку можна було б презентувати всьому акторського складу "Людожерів", Макісу Пападімітріу з "Засмаги", або Жан-Жаку Розену з "Смерть від смерті".
У номінації "Кращий український фільм" без сюрпризів - статуетку заслужено отримала драма "Гніздо горлиці" Тараса Ткаченка. Картина про українську емігрантку в Італії і її сім'ю на батьківщині в Україні стала досить сміливою і вдалою пробою побудови історії простих українців, яка не відторгає своїм хибним драматизмом. В основі картини роман чернівецького письменника Василя Мельника. В цілому можна з упевненістю сказати, що "Гніздо горлиці" - глядацький фільм, який при правильному підході, може стати повноцінною прокатної картиною.
Певно, найскандальнішою стала перемога в категорії "Кращий європейський документальний фільм". Переможцем була оголошена картина "У Каліфорнії" Шарля Редона. Це відверта і безкомпромісна картина про дружину режисера. Редон знімав будні коханої - професійної балерини. У картині багато як зворушливих так і відвертих і неприємних сцен про неї. Зрештою в своєму дослідженні тілесності подружня пара прийде до БДСМ. У багатьох фільм викликав обурення, проте без сумніву, це нова форма документального кіно яка не може не вражати.
Закриваючи Одеський кінофестиваль, президент ОМКФ Вікторія Тігіпко звернула увагу на українське кіновиробництво:
У цьому році кількість картин, представлених на фестивалі, збільшилася на 14%. У нас з'явилися нові програми - конкурс європейських документальних фільмів та секція серіалів. Безумовно важливою для нас є бізнес-складова, заходи якої дозволяють оптимізувати процеси і виходити на міжнародний рівень української кіновиробництва.
Фільмом закриття став "План Меггі" з Джуліанною Мур і Гретою Гервіг в головних ролях. Ребекка Міллер, режисер картини - визнаний майстер жіночого портрета. Прем'єра фільму відбулася на кінофестивалі в Торонто і була також показана в секції "Панорама" Берлінале-2016. Її центральною темою став класичний любовний трикутник на вулицях Нью-Йорка.
Тим часом, вже стали відомі дати наступного 8-го Одеського кінофестивалю: з 14 по 22 липня.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Подробиці фестивального тижня читай на в нашій спецтемі , а також дивися в сюжетах телеканалу "Україна", що висвітлює головні події ОМКФ.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі