Ромео і Джульєтта
"Нет повести печальнее на свете, чем повесть о Ромео и Джульетте". Напевно всім знаком сюжет безсмертної трагедії про двох закоханих з ворогуючих веронських сімейств Монтеккі й Капулетті англійського драматурга й поета Уильяма Шекспира (William Shakespeare). Уперше видана в 1597 року, ця історія пережила безліч театральних постановок і екранізацій у самих різних інтерпретаціях. Ось і творці цього спектаклю вирішили відійти від класичних канонів, задіяти молодий акторський состав театру й створити щось особливе. Класична трагедія в постановці Валентина Козьменко-Делінде одержала іншу тональність, де до піднесеного почуття любові домішується спрага плотських утіх, а багато фраз отримують грайливий і двозначний тон. Як сказав сам режисер в одному з інтерв'ю, "я робив спектакль про людей, що балуються в це життя". Постановка одержала неоднозначні відгуки публіки й театральних критиків, але може сподобатися глядачеві, готовому до експериментів із класичними добутками. Втім, у київської публіки є вибір, який саме варіант безсмертної трагедії побачити на театральній сцені. Театр на Левом бережу пропонує свій варіант постановки, а в Театрі опери й балету можна побачити хореографічну версію цієї історії в балеті Сергія Прокоф'єва.
Коментарі