Палата № 6. Underground

Underground - Пекло, що ми створюємо для себе самі. Рятуючись від жахів війни, вони вкриваються в підземеллі. Замкнутий простір їхньої нової обителі грає поганий жарт, і страсті розпалюються до межі, досягаючи вищих точок кипіння. На одній шкалі цінностей опиняються любов і ненависть, радість і розпач.
«Створюючи спектакль «Unerground» на музику видатного латиського композитора Петеріса Васкса, я надихався фразою Жана Поля Сартра «Пекло — це інші»… Ніхто не знає — чи призначено їм вийти на денне світло. І саме тому їх «зараз» настільки важливіше, ніж їх «потім» — говорить хореограф Раду Поклітару.

Примхливі ігри розуму за мотивами оповідань Антона Чехова на музику геніального естонця Арво Пярта, у який раз говорять про нерозуміння й тонку грань «нормальності». Тільки в божевільному пацієнті тонкий і інтелігентний доктор знаходить гідного співрозмовника. А «нормальне» оточення готове лицемірно опікувати доктора, що посмітив вийти за рамки звичного.