Роберто Зукко
Він убиває... убиває просто так, без причин, без емоцій, без психічних відхилень. І не важливо хто жертва - рідна мати, батько, незнайомий маленький хлопчик, поліцейський... Життя й смерть, зло й добро, грань настільки примарна, що просто випаровується в реальності Роберта Зукко. Лише про зникаюче сонце він тужить. Абсолютно реальна історія серійного вбивці лягла в основу п'єси французького драматурга Бернара Марі Кольтеса "Роберто Зукко". Написана в 1989 році, п'єса була визнана кращою французькою п'єсою 90-х років. Своєрідна гра можливостей, коли норми загальнолюдської моралі взагалі зникають, проводить оригінальне дослідження в стилі авангард сучасного суспільства. У спектаклі режисера Дмитра Богомазова немає крові й натуралістичній жорстокості, але те враження, що залишається надовго, здатно змусити переоцінити власне життя й відносини з навколишніми.
Коментарі