За двома зайцями
Видатний український письменник, поет, драматург Михайло Старицький ще у 19 столітті написав славнозвісну п'єсу "За двома зайцями", що є актуальною і сьогодні й досі користується неабиякою популярністю.
Але, напевно, далеко не всім відомий і той факт, що авторів "Зайців" аж два: Михайло Старицький та Іван Нечуй-Левицький. П'єса Михайла Старицького - це фактично переробка написаної ще 1875 року "міщанської комедії" І.Нечуя- Левицького "На Кожум'яках".
Ось так ця, здавалося б, звичайна собі, хоча й кумедна історія про горе-жениха, котрий хотів упіймати одночасно двох "зайців" у вигляді наречених, набула свого власного життя й пішла у світ, ставши однією з найпопулярніших і найулюбленіших українських класичних комедій.
Відтоді чимало режисерів працювало з цим благодатним матеріалом, створюючи на основі нього свої власні постановки. Деякі з них були досить вдалими, деякі - не дуже. Втім, кожна постановка має своє обличчя...
Ось за таку доволі складну справу взявся і режисер Київського академічного музично-драматичного театру ім. П. К. Саксаганського В'ячеслав Стасенко, відомий за постановками "Кайдашева сім'я", "Сільвія", "Пізанська вежа", "Третє слово".
Звісно, ті, хто знає творчість В'ячеслава Стасенка, чекали від нього нового шедевру. І не помилилися!
Два дні прем'єрного показу - два дні шаленого успіху. Ось так можна було б коротко охарактеризувати те, що відбувалося у театрі Саксаганського.
Окремо хотілося б сказати про виконавицю ролі Проні Прокопівни - Олену Тетерук. Її Проня - збірний сатиричний образ сучасної жінки, котра попри все намагається знайти своє щастя. Вона щиро вірить у те, що робить, вона переконана у власній правоті й ні на мить не сумнівається у вірності своїх вчинків. А ще вона вийшла така безпосередня, що її по-людськи стає жаль. Втім, досить несподіваний фінал, котрий придумав режисер у цій постановці, мимоволі спонукає до думки, що все у цій історії закінчиться "хепі ендом". І Проня Прокопівна таки досягне своєї мети.
А що до музики... Музики вправно грають у виставі як завзяті драматичні актори. Втім, у цій постановці таких цікавинок предостатньо. Бо ж артисти балету тут співають, а вокалісти - стають драматичними акторами. Скажете, все переплуталося? Можливо, але таки виправдано і вдало.
Загалом же, постановка залишає дуже позитивні емоції і приємні враження. "За двома зайцями" це ще одна візитна картка саксаганців.
Улюблена класика! І чи потрібні тут слова?
Купити квитки можна тут.
Коментарі