Пушкін

П'єса Віталія Безрукова охоплює великий період життя Олександра Сергійовича, починаючи з моменту його перебування в Михайлівському в 1825 році і закінчуючи його трагічною дуеллю в 1837
Дата:
Ціна: 450-2600 грн.
Режисер: Сергій Безруков
В ролях: Сергій Безруков, Наталія Сичова, Олена Корольова, Всеволод Болдін/Олексій Баранов, Віталій Безруков, Микола Токарєв, Сергій Покровський, Ольга Матушкіна, Віктор Саракваша, Сергій Власенко, Марина Жукова, Олег Филипчик, Олена Калініна, Наталя Селіверстова/Катерина Кузнєцова, Світлана Дікаанідас
Жанр: Мелодрама

Входячи у світ, російська людина, незалежно від свого соціального походження чи освіти, зустрічається з Пушкіним так само, як із сонцем, з повітрям, яким дихає. 

Пушкін входить в неї відразу, усвідомлено або неусвідомлено, та здебільшого просто непомітно. 

І здається йому, що Пушкін був - завжди. 

І тільки лиш потім, у міру усвідомлення самого себе і долі Росії, починаєш раптом розуміти, що немає і бути не могло твоєї душі і твого духу без непомітного, як повітря і кисень, Пушкіна. 

П'єса Віталія Безрукова «І життя, і сльози, і любов», яка лягла в основу вистави «Пушкін», охоплює великий період життя Олександра Пушкіна, починаючи з моменту його перебування в Михайлівському в 1825 році і закінчуючи його трагічною дуеллю в 1837. 

На даний момент це єдиний драматургічний твір про великого російською поета, яке охоплює такий тривалий період його життя і в якому він є головною дійовою особою. 

Поет був заражений ідеєю написання гідного матеріалу для сцени, але хіба міг припускати, що саме його життя стане невичерпним джерелом для театральних постановок. 

Віталій Безруков написав п'єсу про людину - Олександра Сергійовича Пушкіна. 

Всі свої бачення про цього гіперталантлівого поета він вклав у цей матеріал, бажаючи показати глядачеві всі грані геніальної і все ж людської душі поета, з його сумнівами і терзаннями. 

Сергій Безруков: У батька в п'єсі, звичайно, не той хрестоматійний Пушкін, якого нам нав'язували. 

Чи не революціонер, який не встиг добігти до Сенатській площі. Неправда все це. 

Він жива людина. Наприклад, чудова сцена розмови з царем. 

Ми знаємо кліше: «Де б ти був, якщо б виявився 14 грудня о Петербурзі?» - «Встав би до лав заколотників». 

І в п'єсі ці фрази є. 

Але далі? далі цар, що називається, розмазує поета. 

І він терпить, і обіцяє «надалі не суперечити загальноприйнятому порядку», і пише вірнопідданську оду. 

Тому що ХОЧЕ ЖИТИ. 

Тобто це не шаблонний образ «поета і громадянина». 

Ну не вижив би він тоді, як то кажуть: вбивають їх. Дійсно, потім і вбили. 

Але був час, коли зламали, придушили. 

І, тим не менш, він все одно продовжував писати, хоча і крутився, як вуж на сковорідці. 

І протягом всієї п'єси у нас йде це поєднання - героя і людини. 

Метою нашого проекту є відродження російських культурних традицій, прилучення суспільства та молоді до своїх національних витоків через поезію і історію, занурення в атмосферу любові, дружби і не зради, що характеризує творчість великого поета. 

Проект покликаний порушити добрі почуття, які сьогодні, в наш непевний час, багатьма втрачені. 

«Спектакль пронизаний живими почуттями та емоціями... тому, приходячи додому так і хочеться відкрити томик Пушкіна і заново зануритися в цю атмосферу російського духу, немов розгадати якусь таємницю: Пушкіна, Росії, свою власну?» 

П'єса отримала визнання у дослідників життя і творчості О.С.Пушкіна, таких як завідуюча, меморіальним Музеєм-квартирою А.С. Пушкіна (на Мойці, 12) Г.М.Седова, хранитель музею-садиби «Петрівське» Державного меморіального музею-заповідника А. С. Пушкіна «Михайлівське» Л.В.Козьміна та інших.

Поділися в соціальних мережах


Новини партнерів


Коментарі

символів 999

Новини партнерів

Ще на tochka.net

Новини tochka.net

МЫ В СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ

Новини партнерів

Loading...