№13 ("Божевільна ніч або одруження Пігдена")

Такої міжнародно-смішної п'єси не було вже давно. Навіть важко собі уявити, що завжди стримані жителі туманного Альбіону, можуть так сміятися, та ще над самими собою. І все ж ця п'єса була удостоєна премії Лоуренса Олів'є, як краща англійська комедія 1991 року, і ось уже десять років вона не залишає сцени в усьому світі. У Москві, наприклад, на спектакль МХАТу, поставлений за цією п'єсою, квитків не дістати. І ось - вона в Києві. Театр російської драми ім. Лесі Українки представляє спектакль, поставлений за цією п'єсою.

Зустрічайте!...
№ 13 ("Божевільна ніч, або одруження Пігдена") Рея Куні - це комедія положень, давно улюблена глядачами, але від цього не менш захоплююча та грав, бо ніколи не відомо який ще сюрприз приготований героям долею.

Здавалося б, цілком безневинна інтрижка помічника прем'єр-міністра і секретарки боса, весь час загрожує перерости в скандал і, може навіть, смертовбивство. Головне, не допустити, що б все таємне раптом стало явним, тим більше що нікому з присутніх цього не хочеться. І тому головною дійовою особою має стати той, хто швидше за всіх знаходить несподівані рішення і уміє викрутитися з будь-якої ситуації. Такою людиною несподівано для всіх і перш за все для самого себе, стає Джордж Пігден, секретар помічника прем'єр-міністра. Ким йому тільки не довелося побувати в цю нескінченно-довгу ніч. Він був молодим чоловіком чужої дружини і спокусником старої діви, його обіцяв убити обесчесщений чоловік і на нього влаштували полювання незадоволені жінки. До того ж йому всю ніч довелося возитися з задубілі трупом колишнього сищика, затиснутого віконною рамою, трупом, який потім.... ну, не будемо розкривати інтригу.

І це ще не все... Події розвиваються з такою швидкістю, що дух захоплює. Феєричність дії, несподівані повороти в сюжеті, смішні витівки і репліки, все це створює атмосферу веселощів і, як результат, - гарний настрій. Адже так важливо вміти сміятися над собою, над своїми вадами і пам'ятати, що брехня на благо, все одно залишається брехнею, а зрада, як її не називай, все одно - зрада, а № 13 тут і зовсім ні до чого.