Фільми Одеського кінофестивалю. Новий Вуді Аллен і "Кохання" Ханеке - рецензії

Учора на Одеському кінофестивалі вперше в Україні показували нові фільми Вуді Аллена й Міхаеля Ханеке - у позаконкурсній програмі.

Покази фільмів порівнянних за віком геніїв розвели в часі. Вранці, коли йшли "Римські пригоди" Аллена, як на замовлення стояла справжня спека. До 16:00, коли стартував сеанс картини "Кохання" Ханеке, Одесу накрила злива - вперше на ОМКФ зіпсувалася погода.

Аллен, як ви знаєте, захопився в останні роки зйомками дуже красивих рекламних фільмів для великих туристичних міст Європи. На зміну Барселоні й Парижу прийшов Рим. На зміну струнким сценаріям прийшла мозаїка із сюжетів і ситком. Щоправда, нікуди не поділася споконвічна алленівська проблема морального вибору - але в якійсь дуже лайтовій, курортній її версії.

У "Римських канікулах" - чотири повністю незалежні сюжетні лінії. У двох із них Вуді висміює сучасне мистецтво, загальносвітову тенденцію робити з героїв реаліті-шоу суперзірок і трохи тролить самого себе.

Перша історія: герой Аллена, який панічно побоюється долі пенсіонера-ледаря, продюсує оперного співака-самородка й свого тестя за сумісництвом. Той має голос гідний "Ла Скала", але демонструє його тільки стоячи під душем. Аллен вирішує ввести його в постановку "Паяців" саме в такому вигляді.

Друга історія: герой Роберто Беніньї прокидається знаменитим: з якоїсь причини під його дверима чатує сотня репортерів, телевізійники кличуть його на ефіри, а довгоногі красуні - в ліжко. Популярність у підсумку зникає там, звідки вона прийшла - в невідомості. Приблизно на ту саму тему в Одесі вже був цілий фільм-відкриття - "Реальність" Маттеогарроне.

Два інші сюжети - це по суті ситкоми про романтичні пригоди й той же моральний вибір у декораціях Вічного міста й за участю голлівудських зірок першої величини: Алека Болдуїна, Джейсі Айзенберга, Пенелопи Крус, Грети Гервіг.

Не думайте тільки, що в цьому фільмі так все прісно - такого Аллен, навіть зараз, собі не дозволяє. Досить трошки порозглядати кадри з "Римських пригод" під відповідний саундтрек: піти в кіно вам захочеться - і плювати вам на такі ріденькі рецензії.

СкачатиEL PASADOR - Amada Mia, Amore Mio.

Вуді Аллен

________________________________________________________________________________

"Кохання" Міхаеля Ханеке принесло режисерові "Золоту пальмову гілку" в Каннах цього року. Коротка оцінка цього фільму аж ніяк не свідчить про те, що він менш вартий уваги, ніж Аллен. Просто це зовсім різні фільми - як погода вчора в Одесі вранці та ввечері.

70-річний режисер зняв найважчу картину про старість і кохання. Він дуже чесно і без компромісів зафіксував у кіно, як старість розправляється з життям і показав, наскільки в такі моменти справді не до жартів і теплих спогадів. Ханеке також препарував весь трагізм стану, коли спостерігаєш за безнадійно старіючою коханою людиною.

Більшості з нас було б важко додивитись цей фільм навіть до половини, якби довелося це робити з екрана монітора: майже нереально буде вистояти під тиском правди від Ханеке, якщо у вас буде можливість закрити вікно відеоплеєра.

У кіно - інша річ, там подітися буде практично нікуди, вихід з залу означатиме вашу нездатність дивитися правді життя в очі. Повірте, фільми на кшталт "Кохання" Ханеке здатні змінювати життя.

Любов Ханеке