«Полювання на колишню»: смішно, зворушливо, банально

Для режисера Енді Теннанта «Полювання на колишню» - просто шліфування його майстерності. У його фільмографії десяток схожих фільмів, і, єдине, що про них можна сказати, то це те, що з кожним разом вони дедалі кращі. Здавалося б, хіба можна перевершити чудесну комедію «Поспішиш, людей насмішиш»? Як з'ясувалось, легко. За іронією долі, як і 13 років тому, в його новому хіті знявся ще один актор, який прославився завдяки серіалу «Друзі». Напевно, Теннант нерівно дихає до цього телешоу. У будь-якому разі, до кумедних історій про пригоди двох закоханих людей у нього явна тяга.

Майло Бойд - веселий безжурний мужик. Навіть коли Фортуна повертається до нього філейною частиною, і від нього йде дружина-репортер, а сам він втрачає роботу в поліції, він намагається не впадати у відчай. І навіть попри те, що ночувати йому періодично доводиться на диванчику в приятеля. Адже тепер у нього найкраща у світі робота: він відловлює людей, які не з'явилися на засідання суду. Одного разу Майло одержує «замовлення» на власну колишню дружину. Беручи до уваги, що з «колишньою» вони не дуже мирилися і що вона його кинула, Майло вже передбачає веселу прогулянку. Ситуація ускладнюється тим, що колишня займалася журналістським розслідуванням, копаючи під «поганих хлопців». І тепер вони хочуть її смерті.

Власне, сюжет у цьому фільмі не має особливого значення, це лише виправдання для численних жартів Майло над Ніколь і спроби останньої втекти з-під опіки колишнього благовірного. Акторський дует Батлер-Еністон починає радувати з найпершого моменту зустрічі, коли «мисливець за головами» запихає «колишню» у багажник, і до фінальних титрів із неодмінним хепі-ендом. Перестрілки з бандитами, які полюють на героїню Дженніфер Еністон, тут розставлені досить уміло та відмінно розбавляють розбірки колишнього сімейства. От прикута наручником героїня тягнеться за пістолетом, намагаючись створити видимість зваблення. От вона шандарахає його електрошоком. От він рятує її від чергового замаху. І все це відбувається під акомпанемент бурхливого з'ясування стосунків. У міру розвитку сюжету глядач починає розуміти, що ця парочка варта одне одного і загалом досі кохає одне одного. Просто дуже незвичайно.

Єдиним мінусом картини можна назвати її типовість. Це типова комедія про двох людей, які розлучилися і начебто не кохають одне одного, але насправді кохають. Розвиток їхніх стосунків відбувається так само типово - від жагучої ненависті до пристрасного кохання. І навіть фінал тут, попри деякі потуги на оригінальність, зовсім типовий. Усе буде добре. Так, тут є хороша акторська гра, так, жарти не обмежуються ударами по геніталіях. Але це не змінює суті - фільм стандартний настільки, що йому місце в Палаті мір і вимірних приладів на стенді з підписом «Типова комедія».

Стандартна, передбачувана та дуже мила комедія, яка нарешті дає можливість усім покинутим чоловікам тріумфально розсміятися та поаплодувати людині, яка приставляє до скроні колишньої «гарячий ствол», шпурляє її в багажник і приковує до ліжка. Саме з цієї причини фільм ризикує не сподобатися деяким особливо вразливим дівчатам. Проте ця добротна, смішна та непретензійна стрічка варта того, щоб хоч раз піти на неї до кінотеатру.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!