Валентина Тужина за освітою театрознавець, але працює продавцем-консультантом у книжковій крамниці «Сяйво». Крім групи підтримки, на ігровий майданчик Валентина захопила з собою статуетку Коломбіни. «Ця панночка, - пояснила Валентина, - символізує театр, і вона допомагатиме мені виграти гроші».
Приводом до гри для Валентини стала шляхетна ідея створення дитячого театру, в якому діти будуть не лише глядачами, а й акторами. Репертуар складатиметься з казок, які самі ж діти вигадуватимуть. Театр їздитиме по маленьких містечках, селах, а головне - виступатиме в дитячих будинках.
Початок гри пройшов для Валентини успішно. Вона без вагань вибрала собі валізку №6 і стала відкривати наступні. Відкривалися цифри як з лівої, так і з правої колонки: 200 тис., 100 тис., півмільйона...
Чекаючи на пропозицію від «банкіра», Валентина представила учасників групи підтримки. Максим - менеджер, захоплюється футболом, вболіває за Київську команду «Динамо», і загалом дуже активна людина - навчається на заочному в Київському університеті внутрішніх справ.
Людмила - замісник начальника ЖЕКу, хоча за освітою вона кінознавець і, так само, як і Валентина, навчалася у театральному інституті. Анатолій - мій дуже близький друг, дуже цікава людина, захоплюється індійською медициною, Аюр-Ведою. Колориту Валиній групі додавало те, що всі троє друзів майже вдвічі вищі за неї. Тому, коли команда радилася, друзям доводилося нахилятися. В цьому була якась особлива зворушлива інтимність.
Вона поділилася також своїм способом гадання: треба взяти з полиці будь-яку книжку, відкрити її навмання й прочитати перше речення у верхньому рядку.
Валентину не переконала розповідь Діми Шепелєва про цинізм і скупість «банкіра». Адже вона знає спосіб вплинути навіть на нього: треба завести його у дитячий відділ книгарні й подарувати книжку Ганса Крістіана Андерсена.
А що на це «банкір»?
«Банкір» послухався поради й вирушив у дитячий відділ. Він узяв до рук першу ліпшу книжку, і що ж там було написано? «Остерігайся невисоких жінок із лялькою в руках!»
Відтак чергова пропозиція «банкіра» - 25 тис. 400 гривень.
- 25.400 - це не та сума, на яку можна створити театр для дітей. Якби було хоча б 400.000, - розмірковував Максим.
- Але 25 тисяч - це сума, на яку вам треба працювати 10 місяців! - нагадував ведучий. - Отже, що ви мені відповісте на запитання «граєш чи не граєш?»
- Граю! - відповідає вона.
Пропозиція «банкіра» після третього раунду була алюзією на пушкінську «Пікову даму» - трійка, сімка, туз... - 37 тисяч.
Але Валентина не погоджується: «У мене ще є шанс виграти в цій грі більшу суму, і не використати його було б нерозумно».
У четвертому раунді Валентина відкриває 300 тыс., відтак на кону залишається 1 млн. гривень.
Але цього разу пропозицію «банкіра» прийнято - Валентина виходить із гри з сумою 45 тисяч.
Коли стихають овації, ведучий продовжує гру у віртуальному форматі. Лише у четвертій валізці виявляється заповітний мільйон. Крик радості виривається у Валентини, а в залі - справжня буря аплодисментів.
У Валиній валізці №6 - 1 копійка.
- Як ви вважаєте, ваш талісман приніс вам успіх? - допитувалися журналісти.
- Звісно, ви ж бачили, яка сума була в мене у валізці!
- Ви азартна людина?
- У студентські роки я частенько грала в автомати. Але частіше програвала -тоді для мене це були великі суми. Проте в шоу «Граєш чи не граєш» гравець не вкладає жодної власної копійки!
Хочеш виграти мільйон? Іди сюди
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі