Аватар: звичайний фантастичний шедевр

Джеймс Кемерон - це режисер, якому не цікаві прості шляхи та здійсненні завдання. Спершу був «Термінатор», що розірвав усілякі шаблони та спровокував чутки про те, що шалені голлівудські генії створили-таки справжніх роботів. Потім заради зйомок «Титаніка» цей невгамовний дядько організував цілу експедицію з натуральним зануренням у безодні океану й детальним дослідженням кожної кімнати затонулого лайнера. Дивлячись на нове дітище Кемерона, можна припустити, що за минулі десять років він устиг злітати кудись на Сигма Дракона, потусуватися там із аборигенами, познімати дику, але симпатичну натуру, й перетворити все це на новий блокбастер.

Однак, за словами самого Кемерона, нікуди він не літав, а просто довгі десять років сидів над новою супертехнологією зйомки, й тепер представляє її на суд громадськості, готуючи чергову революцію в кінематографі. Забігаючи наперед, скажемо, що революціонер із Кемерона незгірш Володимира Ілліча - його дітище задало абсолютно новий стандарт у кіновиробництві, до якого тепер потягнуться всі більш-менш серйозні студії. Вигода очевидна - пірати навряд чи зуміють відтворити тривимірний фільм, отже, люди знову підуть до кінотеатрів, віддаючи свої кровні в загребущі лапки кіномагнатів.

Втім, залишимо всі ці високі матерії й подивимося, з чим же Кемерон готується штурмувати звичні нам кінорамки. Отже, віддалене майбутнє. Невгамовне людство в особі мегакорпорації RDA, насухо висмоктавши природні ресурси з бабусі-Землі, знаходить на віддаленій планеті Пандора супер-пупер-мінерал, який на Батьківщині йде по $ 20 млн. за кілограм, а на Пандорі буквально валяється під ногами. І, як це зазвичай буває, на найбільшому родовищі вже хтось живе. У цьому разі це місцеві аборигени. Напівдикі, але від того не менш небезпечні Наві настільки загрузли в дикості та язичництві, що не бажають в обмін на «вогняну воду», намиста і дзеркальця віддавати гостям багатющі родовища мінералів і забиратися під три чорти. Добряче набивши руку в насадженні демократії та благ цивілізації за допомогою боєголовок, танків і бойових роботів, людство готується втоптати блакитношкірих інопланетян у родючий ґрунт рідної планети. Для збору розвідданих у тил «непокірним зулусам» у тілі штучно вирощеного «аватара», що повністю копіює місцевих жителів, засилається паралізований нижче пояса ветеран Джейк Саллі. У нагороду за допомогу в «демократизації» суспільства Наві йому обіцяють відновити ноги. Й тут головному героєві доводиться вибирати - або заради вселенської демократії та працюючих ніг допомогти знищити цілу цивілізацію, або, в тілі Наві, повести аборигенів у бій зі своїми безжальними співвітчизниками. Тоді в нагороду дістанеться кохання місцевої принцеси на додачу до сильного і спритного тіла.

Сюжет «Аватара» - це історія про Покахонтас, перенесена в космічні декорації. Людина, знайома з оригінальною історією індійської принцеси та англійця Джона Сміта, швидко прорахує все, що відбудеться далі. У фільмі присутні всі типові для такого блокбастера персонажі. Тут і благородний герой (навіть ініціали зі Смітом збігаються - JS), і прекрасна принцеса, й мудра жінка-вчений (на перших порах дуже смішно дивитися, як Сігурні Вівер, якій нібито годиться бігати з кулеметом по лісах, носиться з пробірками й намагається вникнути в культуру Наві), і вояка-полковник, один із предків якого, напевно, освідчувався в коханні «запаху напалму вранці», й банда головорізів, які «просто виконують наказ». Знайшлося місце й самопожертві, й пафосним міркуванням про те, що, мовляв, «у чужий монастир зі своїм статутом не ходять», і зраді, й усім типовим кліше голлівудської фантастики. Це стає причиною нерозуміння - який же заявлений «унікальний сюжет» так ретельно оберігали Кемерон і представники кінокомпанії Fox?

Втім, усі ці думки виникають у глядача буквально на частку секунди. Протягом усього фільму його розум зайнятий іншим - захватом із приводу місцевих красот. Картинка не просто приголомшлива, вона шикарна, незрівнянна й неймовірна. За п'ятнадцять хвилин очманілий від такого потоку краси глядач, нарешті, починає приходити до тями, тільки для того, щоб захоплено завмерти від нового пейзажу, які дбайливо розкидані по всьому фільму. А на екрані твориться неймовірне - десантні кораблі пролітають над інопланетними джунглями, і просто неможливо повірити, що все це створено за допомогою комп'ютерної графіки. Граціозна аборигенка верхи на якійсь літаючій тварюці демонструє герою мистецтво пілотування звірятка, а глядачам - божевільну, неземну, райську красу Пандори. Відеоряд «Аватара» - це той самий випадок, коли вираз «невимовна краса» справді доречний. Світ, представлений на екрані, живий - поки військові облаштовують табір у лісі, навколо них падає листя, літають мерехтливі спори, дзижчать комахи, в'ються ліани... І все це відпрацьовано до дрібниць. Видно навіть стьожки, якими пошитий одяг інопланетян. Тільки заради милування цієї неземною красою треба не чекати виходу піратської версії, а кидати все - і бігти в кінотеатр.

Визнаємо: незважаючи на типовість і передбачуваність сюжету, революція Кемерону вдалася. Так, сюжет картини досить передбачуваний, але фільм просто треба дивитися хоча б заради того, щоб зрозуміти, як виглядатиме фантастика вже за якихось десять років. А неземні красоти Пандори вам іще довго снитимуться. Гарантуємо.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!