"Фільм-соціалізм": прощання з кінематографом (відео)

Перше, про що варто попередити перед переглядом цього фільму - візьміть із собою на сеанс друга-поліглота. Він вам стане в нагоді. Оповідь ведеться французькою, німецькою, іспанською та російською мовами. Субтитри не рятують - вони виникають рідко й невчасно.

"Фільм-соціалізм" став останньою роботою 80-річного Жан-Люка Годара, який іде з кіно. Початок покладено - режисер розпродає кіностудію. Тому своїм фанатам Годар залишив на десерт фільм, який неможливо пояснити й важко дивитися.

Сюжет розгортається навколо групи мандрівників, яка складається з військового злочинця з онукою, французького філософа, рок-легенди, посла Палестини і співробітниці російського кримінального розшуку. Вся ця компанія розташувалася на лайнері, який пливе за маршрутом Барселона-Одеса-Єгипет-Греція-Неаполь. Природно, цей шлях придумав Годар. Герої розмовляють різними мовами, і складається враження, що цей лайнер - не що інше, як Ноїв ковчег. Люди ведуть бесіди про свободу, про рівність, тому можна сміливо зробити висновок, що Годар знову зачіпає вічні питання, на які навряд чи коли-небудь знайдеться відповідь.

Що стосується візуального ряду, то "Фільм-соціалізм" складно передбачити. Живий звук часто змінювався студійним, іноді в мікрофон камери хтось дмухав, а саме зображення могло раптово стати неякісним, немов хтось зняв цей епізод на мобільний. Крім цього, діалоги акторів переривалися на півслові, а "найяскравішим" моментом став епізод, де дівчина просто так упала в басейн.

У фільмі використовують кадри одеських сходів із фільму Ейзенштейна "Броненосець Потьомкін", у закадрових репліках чути уривки з "Трьох сестер Чехова", а маленький хлопчик ходить у футболці "СРСР" і говорить батькам про глобальні проблеми людства.

Небагато людей зможуть зрозуміти послання, яке Годар гордо назвав "Фільм-соціалізм". Більше того, не побоюся припустити, що багато хто піде з кінозалу після перших 15 хвилин картини. Тому якщо ви все-таки зважилися на цю епопею, то запасіться терпінням і витримкою.