«Щастя моє»: як все погано (відео)

Дивно те, що під час роботи над сценарієм до цієї стрічки Сергій Лозниця хотів створити фільм про кохання. Від початкової ідеї залишилося лише назва, а самому сюжету можна поставити діагноз «масовий психоз».

Водій-далекобійник Георгій під час чергового рейсу застряг в російській глибинці посеред поля. Якісь зловмисники намагаються викрасти вантаж, який перевозив Георгій, але, виявивши борошно, жорстоко б'ють водія. Георгій приходить у себе в будинку якоїсь жінки. Він починає закохуватися в неї. Для того, щоб заробити на життя, Георгій займається продажем борошна. Коли закінчуються гроші, то чоловік продає вантажівку. Але жінка зникає. І тепер Георгій починає жити, як волоцюга - він не може повернутися до свого старого життя, а продавши чужу вантажівку, він став злочинцем.

Фільм - дуже сумбурний. У ньому переплітаються різні місця, пори року і місця дії. Але головним персонажем продовжує залишатися той самий Георгій, який рухається по дорозі, по країні, зустрічаючи різних людей.

У стрічці немає позитиву, віри і любові. Все погано: якщо не ти вб'єш, то пристрелять тебе. Якщо не обдуриш - то за кутом обдурять тебе. І немає різниці: відбувається це за часів Другої світової чи в наші дні. Лозниця намагається показати не поганих людей, а моторошні людські пороки. Невеликі новели, які переплітаються з долею головного героя, можуть відбутися і на сучасних вулицях Москви та Києва.

Після перегляду «Щастя моє» реакція не може бути однозначною. Хтось буде обурюватися, інші багатозначно промовчать, а будуть і ті, хто звинуватить німецького продюсера фільму в антиросійських поглядах. Ясно одне: реакція буде, а це значить, що Лозниця потрапив в ціль.