Даніель Сібіллі: Більшу частину виграшу я віддам мамі, щоб вона не працювала

На гала-концерті шанувальники шоу нарешті дізналися ім'я переможця. Ним став Даніель Сібіллі, учасник з Італії. Примітно, що завдяки глядачам він жодного разу не потрапляв у номінацію. Танцюрист чесно боровся за право стати кращим із ще трьома кандидатами на перемогу: Ганною Ніколенко, Катериною Клішиної і Дмитром Масленниковим. Наприкінці ефіру претендентів залишилося двоє: Діма і Даніель. Почувши своє ім'я з вуст Лілі Ребрик, учасник не зміг стримати сліз.

Які емоції ти відчуваєш зараз?

Даніель: Я не можу в це повірити. Складно підібрати слова, пояснити, що я насправді відчуваю. Я просто шалено щасливий. Хочеться сказати величезне спасибі. Це від душі, не просто слова. Це найкращий подарунок для мене на Різдво. Я завжди мріяв про це, але не думав, що Україна так підтримає мене. Спасибі, Україна!

Куди витратиш виграш?

Даніель: Я хочу віддати більшу частину грошей моїй мамі, щоб вона більше ніколи не працювала. Вона і так дуже втомилася. Ще частину я хочу витратити на навчання в Америці - це моя мрія. Буду брати майстер-класи у хореографів.

Який був найскладніший момент упродовж шоу?

Даніель: Складно, коли люди, яких ти полюбив, йдуть. Нелегко також довго перебувати далеко від своєї сім'ї, ще й в нерідному місті. Я усвідомлюю, що це змагання, але все одно важко, коли ти не розумієш, що тобі говорять. Проте всі ці моменти відходять на задній план, коли я виходжу на сцену, а глядачі кричать моє ім'я. Я відчуваю себе тут як вдома.

Хто твій найкращий друг на проекті?

Даніель: У мене тут з'явилося багато близьких людей. Найкращим другом когось не можу назвати, але є людина, адміністратор, яка значно полегшила моє перебування тут. Її звуть Карина. Вона завжди була поруч зі мною, допомагала вирішувати проблеми. Насправді я зблизився з усіма тут. Я радий, що познайомився з такою людиною, як Діма, і щасливий, що опинився в фіналі саме з ним. На мою думку, він один з кращих танцюристів проекту. Ще я дуже подружився з Оленою, Анею та Надею - взагалі з багатьма, але більше з дівчатами.

Чи були у тебе травми або інші проблеми?

Даніель: Ні-ні. Я говорив про те, в чому були труднощі, але травм не було.

Скільки років ти танцюєш?

Даніель: Я почав танцювати в 13 років. До цього я теж займався танцями, але не професійно.

Що ти будеш робити, коли повернешся в Італію?

Даніель: Я дуже хочу обійняти маму. Це перше, що я зроблю.

Що скажеш своїм землякам про українців?

Даніель: Я скажу, що я полюбив ваш червоний суп. Борщ, так? Я зробив дуже багато прекрасних фотографій в Україні. Ще мені сподобався сніг. У мене в місті його майже не буває. В Україні дуже багато красивих дівчат. Я познайомився з дуже багатьма хорошими людьми. Я дякую Богові і проекту за те, що дали мені можливість бути тут.
Ти казав, що, можливо, знайдеш тут свою любов.

Даніель: Так-так, може, я і знайду її в Україні. Поки не знаю.

Ти плануєш повертатися сюди, в Україну?

Даніель: Звичайно! Звичайно, так! Тепер це мій другий дім.