Головне в арт-клубі – його душа

Арт-клуби – все ще рідкість для України. Про те, що таке арт-клуб і які музичні стилі актуальні сьогодні, tutatama.com говорила з арт-директором «44» Галою Кудріною. - Гала, що таке «арт-клуб»? - Арт-клуб – це клуб для творчих особистостей, для митців, це місце для людей із творчими здібностями до будь-чого: до бухгалтерії, до комп'ютерів. Просто ці люди дивляться на все інакше. Наприклад, щонеділі у нас джаз, причому, як мені здавалося, ці концерти цікаві більше музикантам, але приходять на них різні люди. Атмосфера тут «артівська». - Рік тому, коли Ви прийшли сюди як арт-директор, яким Ви побачили клуб, захотілося щось змінити? - Звісно, я бувала в клубі багато разів до того, як прийшла сюди працювати. Думаю, я не стільки приношу нове, скільки прагну повернути те, що було раніше: менше ресторанності й більше андеграунду. Я повертаюся до старого, до того, що робив іще Ерік. - Чому нині так мало арт-клубів? - Українці люблять ресторани. Ще не прийшло покоління, яке любить паби, тяжіє до більш демократичної обстановки. Але думаю, що за три роки в нас має бути багато клубів, як «44». Є люди, які хочуть відкривати арт-клуби, просто зараз дуже складний економічний період. - Гала, чи з'явилися за цей рік нові тенденції в клубній музиці? - «44» виділяється тим, що наймодніша музика, яка з'являється в Росії чи Європі, з'являється в нас у клубі. Найцікавіше завжди з'являється спочатку в нас – у грудні в «44» буде багато виступів різних прогресивних команд. Але завжди залишається актуальним джаз. - Чому в клубах грають переважно кавер-групи? - Тому що в нас публіка така, ми виховані так – хочемо випити й потанцювати, ми не хочемо інтелектуально завантажуватися. Музика для відвідувачів ресторанів – це лише фон. А ось арт-музика не може бути фоном, вона складна для сприйняття, і тому її так мало. У нас у «44», наприклад, немає такого, щоб щопонеділка грала певна група – це щось «кабачне», не наше – в нас за місяць не повторюються групи. І навіть каверові команди в нас грають андеграундово. - Чи актуальні такі напрямки як інді, фольк? - Фольк-рок ніколи не виходить із поля актуальності, це завжди цікаво. У нас скоро виступить Млада – це new wave folk. Інді походить від англійського independent (незалежний), і також ніколи не виходить із моди – це те, що добре слухається й піднімає настрій. - Чи обов'язково відвідувачам клубу бачити музикантів? Чи потрібен у клубі контакт із глядачем? - Через архітектуру приміщення нам не вдається забезпечити контакт музикантів із глядачем. Але ж не в цьому фішка клубу. Арт-клуб – це андеграунд, просочений творчим серпанком. У нас були концерти, коли приходили 500 осіб, хоча клуб розрахований на 350, і ніхто не скаржився, що комусь чогось не видно. Так, тут артисти, як на долоні, а тому їм доводиться більше рухатися на сцені, щоб бути в контакті з публікою. - Як часто в «44» може виступати одна команда? - Раз на три-шість місяців. Дуже велика кількість гарних команд. 50% груп становлять приїжджі музиканти, 50% – київські групи. Щоп'ятниці та щосуботи грають кавер-бенди. Неділя – вечір джазу. - Як Ви гадаєте, які музиканти реально затребувані й можуть заробляти гроші музикою? - Каверові команди, причому ті, які гратимуть кавери радянської музики, тому що вони гратимуть на корпоративах, де добре платять. - Не так давно закрився арт-клуб «Чеширський кіт». Чому не виживають клуби? - Має бути правильна політика клубу. Коли політика неправильна, треба щось міняти. Арт-клуб, як бізнес, нічим не відрізняється від пабу чи ресторану. Просто потрібно дуже чітко оцінювати і музикантів, і публіку, проводити маркетингові дослідження з тим, щоб розуміти, хто твої відвідувачі й чого вони хочуть від клубу. - Буває ситуація, коли в клуб приходить мінімум людей? - Так, коли погана реклама або коли футбол. Із футболом конкурувати дуже важко. Тому ми розмістили великий екран для трансляції матчів у малому залі клубу. - Чи повинні музиканти самі приводити до клубу публіку? - Головне – це професіоналізм музикантів, а привести публіку – це завдання для співробітників клубу. Нещодавно в нас грала джазова команда з Данії, глядачів було мало – до 100 осіб. Але я не була розчарована, адже прийшли ті, хто по-справжньому був зацікавлений у цій музиці. - Чи є в «44» якісь уподобання в музичних стилях? - Джаз у всіх проявах, кавери, але не просто кавери, а зіграні від душі. Дуже подобається етно, фольк. Найменше цікавить панк. У нас було декілька разів, коли прослуховування демо дозволяло призначити проведення концерту, а потім сам концерт справляв далеко не найкраще враження. Це не наш формат – вигукування зі сцени нецензурних висловів та агресія. - Ви можете охарактеризувати одним словом арт-клуб «44»? - Духовність. Або spirituality. У клубу має бути душа. І в «44» вона є. Розмовляла Наталя Богута

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

Головне в арт-клубі – його душа

Арт-клуби – все ще рідкість для України.

Читай також

Коментарі

Актуально на сайті

Радіо

Новини партнерів

Теги

Must read