Традиції дарувати одне одному всякий непотрібний, але приємний мотлох із нагоди настання Нового року, мабуть, стільки ж років, скільки й людству. Ще мандарини у стародавньому Китаї обмінювалися непотрібними в домі речами, щоб таким чином висловити свою повагу до приятеля (мотивація тут проста – «ось мені ця дурниця не потрібна, а йому, може, стане в нагоді»). Напередодні настання весни стародавні кельти підносили друзям невеликі в'язки хмизу або пиріжки, відзначаючи таким чином закінчення холодів. Наші з вами предки – скіфи та сармати – з настанням лютих морозів обходили всіх сусідів, вручаючи їм великі солодкі млинці, які символізують сонце, що неодмінно знову з'явиться з-за холодних хмар.
Але далі за всіх тут пішли прагматичні німці – поки дикі сусіди обдаровували одне одного всіляким мотлохом, німці, які до того часу підкорили Рим, пізнали блага цивілізації та осілого способу життя, доручили почесну роботу дарування подарунків християнським священикам, які ходили по домівках своїх парафіян і дарували їм невеликі сувеніри.
Власне, дивний тип із подарунками, який грюкає у ваші двері, з'явився на світ приблизно в ці дрімучі часи. Він відомий під тисячею імен, і де-не-де він – зовсім не найприємніший хлопець у ковпаку і з ідіотською усмішкою. Ми розберемо найвідоміші та найцікавіші екземпляри.
Святий Миколай
Колишній синок багатія, який, перейнявшись любов'ю до Бога та ближніх, розбазарив фамільний статок на подарунки дітлахам та їхнім батькам. За свою безмежну доброту був канонізований, і тепер ходить по домівках усього світу на початку грудня. У комплект до святості він отримав веселу компанію з двох чортів і двох ангелів. Коли Миколай входить у дім, ангели починають перелічувати добрі діяння людей, які живуть тут. Чорти, у свою чергу, розповідають про всі грішки, якими обросла душенька місцевого жителя. Добро, природно, перемагає, й Миколай набиває подарунками шкарпетки, які висять перед комином – жодна дитина не залишається без подарунка. До речі, зважаючи на трудомісткості роботи, Миколай навряд чи втягне вам у дім останню модель Ferrarri – святий воліє обдаровувати людей солодощами, пряниками та шоколадом.
Санта Клаус
Удосконалена, модифікована й відгодована версія попереднього дарувальника. «Санта Клаус» із німецької перекладається як «святий Миколай», цей товстун віддає перевагу принципово іншим методам роботи. Весь рік цей сумнівний тип ховається на своїй таємній базі на Північному полюсі, й там, безжалісно експлуатуючи ельфів, які приїхали на заробітки з братніх республік, у промислових масштабах виготовляє абсолютно будь-які подарунки. Поки нещасні гастарбайтери ельфійської національності в поті чола гарують на фабриках, Санта в компанії своїх оленів (на Заході особливо люблять оленя Рудольфа), очевидно, віддається неробству – інакше, звідки в нього такий угодований вигляд і щасливе обличчя? Перед настанням Різдва дідусь, на радість Грінпісу, впрягає оленів у сани, забиті всією виготовленою за рік продукцією, і, звіряючись зі списком хороших і поганих дітей, який йому надає ЦРУ (це, до речі, не жарт – у Центральному розвідувальному управлінні США напередодні Різдва є традиція відсилання Санті списків усіх найвідоміших злочинців світу, щоб «вони не отримали подарунків на Різдво»), мчить на оленях по небу. Якщо приблизно 24 грудня ви побачите в небі НЛО – не лякайтеся, може, це веселий дідуган у червоному ковпаку везе вам обіцяний «острівець десь у тропіках». Уфологам на замітку – у штабі командування повітряно-космічної оборони Північної Америки NORAD регулярно засікають непізнаний літаючий об'єкт, який тут зветься «упряжкою Санти». Коли він з'являється на екранах, командування ВПС відправляє до нього почесний ескорт із двох перехоплювачів. Такі ось сентиментальні люди ці янкі.
Йоулупуккі
Милий фінський дідок пенсійного віку, який гріє кісточки в чарівному будиночку на схилі гори Корватунтурі, що у Фінляндії. На відміну від своїх попередників, він не вештається по світу з мішком мотлоху, а мирно сидить собі вдома і приймає гостей. Щорічно до нього стікаються десятки мільйонів (!) прохачів з усього світу. Йоулупуккі ніколи й нікому не відмовляє – але подарунки в нього потрібно купувати. Ні, не всі – коробочку солодощів та сувенірів, а також фотку на колінах у дідуся можна отримати зовсім безкоштовно, а от що-небудь вагоміше потрібно купувати в тутешньому магазині в суворих фінських гномів, які обслуговують діда. До речі, асортименту магазину може позаздрити будь-який супермаркет – у ньому продається все. Від ігрових приставок останнього покоління до автомобілів. Цікаво, що по молодості дідусь любив бешкетувати, й не мав такої лагідної вдачі. У ранніх фінських легендах Йоулупуккі любив несподівано заявитися в яке-небудь фінське село в компанії лютої холоднечі й виморозити всіх мешканців. Спеціально, щоб дідусь пустував трохи менше, йому залишали пляшечку місцевої наливки, й натоплювали лазню. Мовляв, нехай побешкетує дідок, та й іде геть. До речі, саме ця традиція породила відому фінську сауну.
Бефана
Італійський «дарувальник усім усякого» жіночої статі. Спочатку працювала в Італії «втіленням Зла», тиняючись по містах і селах в образі жахливої баби, і заморожуючи кожного, хто трапиться їй на шляху. Подарунків не дарувала, але активно забирала в кожного зустрічного все більш-менш цінне в обмін на життя. Пізніше – за чутками, після «наїзду» на якогось впливового італійського мафіозі – подобрішала, й почала ломитися в домівки поважних італійців. Приходить виключно ночами, й дарує подарунки не лише дітям, але і їхнім батькам, традиційно розкладаючи їх у шкарпетки, розвішані біля каміна. Поганих дітей перевиховує дотиком до чола своєю крижаною рукою та попелом у шкарпетках. Краще за інших новорічних персонажів розбирається в економіці, тому в обмін на подарунки їй необхідно залишити ганчір’яну лялечку, пошиту своїми руками, келих вина й блюдце з частуванням. Крім того, якщо частування припаде їй до вподоби, може прибрати в домі. Традиційно переміщається верхи на мітлі, до якої прив'язаний мішок подарунків. Так що під час свят побачити пролітаючу в небі веселу й п'яну як чіп Бефану дуже легко.
Дід Мороз
Як то кажуть: «Наш Дід Мороз від їхнього Санта Клауса відрізняється тим, що Санта завжди тверезий і сам, а наш вічно п'яний і з якоюсь дівкою». Загалом, додати до цього лаконічного зауваження що-небудь іще досить складно. Дід Мороз – син Мари-Смерті та мудрого бога Велеса, і є володарем крижаного холоду і смерті. Довгий час цей милий старигань намагався, щоб зиму пережило якнайменше наших співвітчизників, які, втративши надію впоратися з морозами, перед настанням зими прив'язували до стовбура дерева найкрасивішу дівчину селища як жертву грізному старцю Півночі. Очевидно, що за той час у дідуся зібрався непоганий гарем, що, зрештою, й поліпшило його характер. Так, за кілька століть Дідові вже спокійно підносили не дівчат, а алкогольні напої, що теж посприяло «добрішанню» цього персонажа. Тепер він, у компанії «внучки-Снігуроньки» (ага, внучки), ходить по домівках і дарує дітлахам подарунки, які мають, до речі, глибоко символічний характер. Презенти, які Дід Мороз дістає із заплічного мішка, служать обіцянкою, що цього року дідусь не нашле на людей смертоносний холод, і всі проживуть іще рік.
Із близькими святами вас, любі читачі! Нехай Дід Мороз, ну чи хто там, прийде у ваш дім і подарує вам саме те, чого вам хотілося найбільше!
Святий Миколай буде жити у парку Шевченка
5 фільмів, які потрібно дивитися перед Новим роком
Як зустріти Новий рік 2010 у Києві?
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (1)
А снегурка где?)))
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Хочу снегурку!!!