"Діти перемоги": стала відома дата прем'єри документальної драми

Прем’єра документального фільму «Діти перемоги», присвяченого трагічним подіям, які пережила Україна у Другій світовій війні, відбудеться у День пам’яті та примирення, 8 травня, о 20:15 на телеканалі "1+1".

27 квітня, відбувся допрем’єрний показ стрічки власного виробництва управління журналістських проектів "1+1". Фільм представила команда проекту на чолі з його автором Світланою Усенко. Крім того, на заході буда присутня одна з головних героїнь стрічки – Елеонора Коваль.

"Діти Перемоги" – це документальна драма, зіткана з історій живих свідків масштабної трагедії, яку Україна пережила з 1939 по 1945 рік, потрапивши у самий епіцентр війни. В основу фільму лягло шість сповідей головних героїв, які будучи маленькими дітьми відчули події Другої світової війни на власній долі.

За словами автора фільму Світлани Усенко, зараз досить неоднозначне ставлення до Дня Перемоги, його сприйняття і вшанування.

Чи це перемога радянської армії? Чи це перемога радянського народу, так само як і багатьох народів, що брали в цій війні участь? Ми не шукаємо відповіді на ці питання, ми в першу чергу хотіли показати спогади дітей, які цю війну пережили, тому що їх погляд на події був чистим, світлим, безпосереднім і не заангажованим політичною пропагандою
зазначила вона.

Під час презентації команда проекту розповіла про процеси створення фільму, цікаві історії зі знімального майданчику, особливості роботи з головними героями та акторами-дітьми.

Цікаво, що маленькі актори, які грали головних героїв у дитинстві, не сприймали участь у проекті як гру, – поділився своїми враженнями режисер-постановник Сергій Сотниченко, – більш того, вони дуже уважно відносилися до кожної із історій. Напевно, в моїй практиці це було вперше, коли дитина підходила до мене і просила акторський дубль, щоб якомога реалістичніше та якісніше передати деталі історій. Навіть мами дивувалися такій завзятості своїх дітей на знімальному майданчику.

Зйомки проекту відбувалися по всій території України та за її межами – у Польші та США. Візуалізацію спогадів героїв команда відтворила шляхом реконструкцій. Так наприклад, історію Кристини Хігер – польської єврейки, яка разом зі своєю сім'єю пережила окупацію Львова і репресії проти євреїв, ховаючись в каналізації 414 днів знімали у колекторі, повернення маленької Анни Стрижкової з Аушвіцу знімали у музеї залізничної дороги, а історію киянки Елеонори Коваль знімали у існуючий комуналці, яка знаходиться біля місця, де колись знаходився дім героїні.

Режисер-постановник Олексій Єсаков зазначив, що для нього одними з найважчих виявилися зйомки у комунальній квартирі, у якій за сюжетом жила у дитинстві Елеонора Захарівна.

Ми знімали ці сцени у реально існуючій комуналці, де у невеличкому просторі живе одночасно багато сімей. Звісно, не тільки нам було незручно, але й всім сім’ям, які в ній живуть. Проте, всі з розумінням поставились до нашої роботи
розповів режисер-постановник.

Під час допрем’єрного показу Елеонора Михайлівна Коваль, героїня фільму, яка пережила окупацію Києва, була свідком багатьох трагічних подій, зокрема трагедії у Бабиному Яру, поділилася враженнями від участі в проекті:

Важко передати, як то було страшно, коли ти все бачив на власні очі. Ті враження від того, коли ти вперше побачив смерть. І перші враження від того, коли ти її уникнув… З часом, аналізуючи те, що сталося в моєму житті, я можу зробити висновок: війна розділила його чітко на дві частини – "до" і "після". До війни, я була дитиною, яку виховували з великою любов’ю її власна родина. Коли почалась війна – все впало на мене, бо батько пішов на фронт, а мама хворіла. Я була змушена сама орієнтуватись у всьому, що відбувалося навколо. Це важкі спогади. Проте, я дуже щаслива, що поділилася ними у фільмі "Діти перемоги", й тим, що в мене на душі.

ЧИТАЙ ТАКОЖ: