"Ті, хто пішов": оскароносне кіно про мистецтво смерті

Як багато японських фільмів ви бачили? І скільки з них можете згадати? Картина "Ті, хто пішов" режисера Йодзіро Токіті з тих, які надовго залишаються в серці. Стрічку, яка в 2008-му отримала Оскар за "Кращий фільм іноземною мовою", 11 червня о 23:10 покаже "НЛО TV".

Сюжет абсолютно нетривіальний. Віолончеліст Дайго Кобаясі (Масахіро Мотокі) грає в оркестрі і мріє про кар'єру музиканта. Він присвячує всього себе улюбленій справі і дуже важко переносить новину про розпуск колективу.

"Ті, хто пішов": оскароносне кіно про мистецтво смерті © прес-служба

Ошелешений звільненням, хлопець продає куплену на днях в кредит дорогу віолончель і зі своєю дружиною повертається на батьківщину в місто Саката. У місцевій газеті він знаходить оголошення, в якому звуть на роботу людину без досвіду. У тексті йдеться, що співробітник потрібен для допомоги в подорожах. Дайго думає, що влаштовується в турфірму, але в підсумку погоджується на посаду того, хто готує покійних в останню путь. Цю професію в японській традиції вважають принизливою, але головний герой все одно вирішується її освоїти. Бо в невеликому місті важко знайти місце, де платять так само добре.

Власник і керівник ритуальної фірми Сьоей Сасакі береться навчати нового підопічного і перетворює настільки престижний бізнес в шановне мистецтво. Стрічка "Ті, хто пішов" наштовхує на філософські думки і дарує естетичну насолоду.

Все, що відбувається у фільмі вражає природністю і простотою. У стрічці піднімаються теми, зрозумілі кожному: взаємини в суспільстві, мрії та цілі, любов і зрада, життя і смерть. Особливу увагу відведено темі похорону.

Кожен кадр з ритуальними церемоніями просякнутий повагою і благоговінням. Підхід до зйомки померлих змушує захоплюватися високоякісної роботою оператора та режисера. Клієнти бюро зняті настільки делікатно і красиво, що під час перегляду виникає особливий магнетичний ефект.

Приковують погляди і виконавці головних ролей. Вони легко і зрозуміло передають переживання своїх персонажів і дають зрозуміти, чому герой робить той, а не інший вибір.

Також варто відзначити чудову музику, яку написав один з найвідоміших японських композиторів Джо Хісаісі. Мелодія доповнює сюжет і створює настрій.

В цілому стрічка режисера Йодзіро Токіті спокійна і неспішна, зворушлива і красива. Вона нагадує про те, що смерть – це природно і боятися її не варто.