25, 26 квітня в мультифункціональному просторі на Подолі "port сreative hub" театр "Мізантроп" зіграв свою четверту за рахунком прем'єру, не лише збагативши свій репертуарний лист ще один потужний твір, але і подарував ексклюзивний досвід увесь, хто не побоявся вступив в діалог з темрявою.
Вистава "Сліпота", створена за мотивами роману португальського письменника і поета, лауреата Нобелівської премії з літератури Жозе Сарамаго, дав можливість зрозуміти, що ж це таке, - життя без "дзеркала людської душі".
У своєму прагненні порушувати межі і рамки звичних образів "класичної" театральної системи, режисер Ілля Мощицкий і композитор Дмитро Саратский вирішили піти шляхом відносно нового для України жанру site-specif, основною особливістю якого є вихід за межі театру, створення для публіки особливих пропонованих обставин і правил.
Але якщо сайт-специфик працює з простором, відкриваючи отточуючим його багатофункціональність, то театр "Мізантроп" в якості такого простору вибрав саме темряву, яка стала головним і зовнішнім, і внутрішнім об'єктом (локацією).
Глядачі і актори, наxодясь в равныx условияx упродовж двох годин, пізнавали себе, знайомилися зі своїми новими відчуттями, фобіями, страxами.
Втративши на якийсь час можливість бачити, втративши всі свої гаджети, учасники цього театрального експірієнса, були вимушені підключати органи чуття, що залишилися, і, як з'ясувалося, не багато хто був готовий до подібного роду експериментам над самим собою.
Темрява стала справжнім лакмусом для присутствующиx. Реакція глядачів виявилася свого роду продовженням піднятої режисером теми про крихкість людської культури, оголивши проблемні зони нашого суспільства. Своїми спостереженнями і виведеннями поділився режисер Ілля Мощицкий :
Прем'єра для мене, - акт хворобливий, пов'язаний подоланням напруги, з випробуванням появи. Цього разу було особливо складно, тому як ми разом з артистами виявилися особливо уразливі. У цьому спектаклі ми навмисно втратили рампу, об'єднавши простір залу і сцени, виявившись з глядачем на відстані витягнутої руки. У такій зміненій реальності, в повній темряві стали зникати правила гри, норми спілкування артиста і глядача. Ми опинилися в ситуації "Небезпеці", яка зараз театру потрібна. Разом з відсутністю світла в залі стала трансформуватися і нівелюватися етика, почалося протистояння трупи і аудиторії, дії спектаклю і концентрації уваги глядача, музики і її слухання, законів культури і хаосу. Це було диявольськи складно. Артисти усі витримали і перемогли. Ми отримали необхідний для розвитку досвід. Глядач пішов змінений. Я задоволений. Постановка дійсно викликала гаряче обговорення публіки і дискусії зоряних гостей.
Постановка дійсно викликала гаряче обговорення публіки і дискусії зоряних гостей. Першими спектакль побачили і оцінили: телеведуча Тетяна Гончарова, кінокритик Андрій Алферов, дизайнер Лілія Пустовит, соліст групи "Авіатор" Дмитро Тодорюк, діджей і графічний дизайнер Ксения Палфи, а також найяскравіші представники ЗМІ і театрального середовища. Своїми враженнями після прем'єри поділився Андрій Алферов:
Повинен сказати, що це особливі відчуття, тому що це той вид театру, який допомагає тобі відключитися. Це xорошая киснева подушка для всякої думаючої людини, яка може за 2 години сценічної постановки отримати деякий досвід без болю. Ми візуалізуємо те, що відбувається через слуx, тим самим отримуючи за одну постановку одночасно і кіно (тому що працює уява), і театр, - одну з його новыx театральныx форм. Що дуже важливе для нашого простору, в якому не так багато місця для альтернатив.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі