Як надають психологічну допомогу воїнам АТО і людям, які проживають на Донбасі: відповідь психолога

Популярний психолог Сергій Максименко розповідає про те, як допомогти українським воїнам подолати посттравматичний синдром

Марина Гош
Марина Гош
журналіст
3 жовтня 2018, 14:55
Новини афіші
Як надають психологічну допомогу воїнам АТО і людям, які проживають на Донбасі: відповідь психолога © Depositphotos

На Сході України більше чотирьох років ведуться бойові дії. Сотні бійців повертаються зі служби з посттравматичним синдромом. Справитися з депресією, суїцидальними думками, а також освоїтися в реальному житті багатьом допомагають психологи. Варто зазначити, що з моменту підписання договору про припинення вогню роль медичних психологів набуває в суспільстві велике значення і не втрачає актуальності.

Психологи працюють з трьома групами хлопців, відзначає доктор психологічних наук, професор, директор Інституту психології ім.Г.С. Костюка НАПН України Сергій Максименко.

Психология АТО
Психолог Сергій Максименко 

Співробітники інституту працюють з усіма трьома категоріями бійців: тими, хто готується, хто воює і, хто повернувся на реабілітацію. Психологи працюють на полігонах, в госпіталях, виїжджають в зону бойових дій, а також співпрацюють зі службами зайнятості та навіть з волонтерами.

  1. Робота з тими, хто йде на службу. Так як існують різні типи людей: хтось панічний людина, хтось боїться фізичного болю, а хтось обстріляв, до всіх потрібно знайти підхід. Тому проводяться бесіди, позначається, на що необхідно звернути увагу, коли та чи інша людина потрапляє на службу.
  2. Робота з бійцями безпосередньо в зоні ООС. Тут існує інший процес. Гіпервозбужденіе, виснаження, страх – з усім цим психологи допомагають боротися. З бійцями в госпіталях проводяться бесіди, роз'яснення, що означає травма, як можна далі вести активний спосіб життя. Якщо потрібно, залучаються близькі люди: дружини, діти, батьки.
  3. Робота з бійцями після служби. Найважче працювати з хлопцями, які повернулися із зони бойових дій. Практично у кожного – посттравматичний синдром. Багато залишаються в глибокій депресії. Багатьом простіше піти назад на службу, ніж повернутися в реальне життя. Тому, що у людини залишається загострене почуття образи і справедливості, його недостатньо розуміють оточуючі. Сім'я також не може зрозуміти і розібратися з його психологічним станом. Також існує проблема з боку соціального непорозуміння, зазначає Максименко. З такими бійцями проводиться тривала реабілітація від 6 до 12 тижнів. Це психологічна щеплення, яка допомагає адаптуватися, звикнути до життя в суспільстві без обстрілів, пережити страшні спогади і страхи.
  4. Робота з мирними жителями в зоні бойових дій. Цим людям також необхідна допомога психологів і тривала реабілітація, а також створення соціальних структур, які можуть здійснювати просвітницько-осведомітельних діяльність. Люди знаходяться практично постійно в стані стресу. Багатьом необхідно пояснити, що військові не становлять небезпеки, показати, як надавати першу допомогу і т.п.

Не варто забувати і те, що під час Революції Переваги активізувалося волонтерський рух, з'явилися різні суспільні групи допомоги. Так, наприклад, і в Інституті психології ім. Г. С. Костюка в цей період був створений кризовий центр медико-психологічної допомоги.

Крім усього іншого, співробітники інституту і Сергій Максименко разом з психологічною службою генштабу Збройних сил України пропонують проект організації міжвідомчої координаційної ради державних психологічних сил України. Це планується для узгодження і освіти різних моментів. Щоб була можливість реагувати на ту чи іншу ситуацію координаційними службами.

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі

символів 999