Новорічні телеканікули: Даугуле почала 2019-й з забігу, а Данілевич потрапив у зимову казку

Новий рік я почала з виклику. Вранці 1 січня, поки все місто ще спало, в Маріїнському парку розпочався перший забіг року. Перші кілометри 2019-го в компанії найвідчайдушніших бігунів, по снігу і морозу, але з відмінним настроєм. Нас було 200 чоловік. Зате яких! Чому я вийшла на забіг 1 січня? По-перше, це символічно - почати новий відлік життя з особистого рекорду. По-друге, це весело - на старті були і Діди Морози, і Снігуроньки. По-третє, спортивно і змушує тримати форму. І, нарешті, це просто красиво!

За традицією зимову відпустку ми з сім'єю проводимо в теплих краях, але в цьому році вирішили вчинити інакше. Мені потрібно було поїхати на кілька днів до Німеччини, а оскільки поїздка планувалася ділова, сім'я залишилася в Києві. Скільки я перебував в Німеччині, стільки і падав сніг, через що Баварія з її архітектурою виглядала неймовірно красивою. Під час поїздки я відвідав один з матчів чемпіонату світу з гандболу в Мюнхені, де, до речі, поспілкувався з головним тренером футбольного клубу "Баварія" Ніко Ковачем. Особливі враження залишилися від відвідин монастиря Етталь, якому майже 700 років. Там живуть монахи, навчаються діти, діють пиво- та сироварня і навіть є своя спортивна команда. Екскурсію для нас проводив пастор Тадеуш, він показав не тільки сам монастир, а й сховище, в якому знаходяться дорогі ікони. Наостанок він подарував мені світшот з емблемою монастиря, а для сина передав спортивний костюм місцевої дитячої гандбольної команди. Зараз я в Києві, але незабаром розпочнеться друга частина відпустки, вже сімейна: поїдемо до Польщі, де у Тимофія заплановані змагання з бадмінтону.

Цей Новий рік я провів з сім'єю. До нас повинні були приїхати гості, але у них захворіла дитина, тому ми були одні. Загалом, це було тихе сімейне свято. А після Нового року поїхали з дружиною і сином відпочити в санаторій селища Східниця Львівської області. Ми відпочивали, гуляли, насолоджувалися тишею і природою. Звичайно, для повного перезавантаження відпочинку виявилося мало, але головне, що я провів час з коханими людьми.

2019-й я зустріла в Африці. Разом з друзями і експертом програми "Правила виживання" Максимом Несміяновим ми вирушили в Шарм-ель-Шейх. Фантастичне Червоне море... Емоції переповнюють досі! Незабутньою була екскурсія на квадроциклах і багах. Але в результаті ми потрапили в ДТП в пустелі! Не сідайте на такий транспорт без шоломів і ременів безпеки. Перевірено на собі! На одному з поворотів ми не впоралися з керуванням. Максим вилетів з машини, оскільки не був пристебнутий - через відсутність ременя безпеки. А ось у мене він був, і це стало порятунком. Наслідки: у мене - переляк, у Максима - розтягнення, опухла рука, садни. Ця поїздка стала хорошим уроком на все життя.

Кілька місяців тому у нас вдома оселилася маленька дівчинка, і це кардинально змінило наше життя. Зміни торкнулися і святкування Нового року. Вперше за довгий час ми зустрічали його вдома - нашою маленькою сім'єю. Нам так сподобалося, що навіть подумуємо зробити це традицією. Донечці тільки два місяці. Їй дуже сподобалася ялинка, яку ми з дружиною прикрасили. Традиційно ми замовляємо живу ялинку в боксі. Після свят повертаємо її назад в магазин, щоб потім дерево змогли посадити в лісі. Друзі та родичі надарували дитині багато святкових костюмчиків з новорічною атрибутикою, тому Женя радувала нас і гостей яскравим вбранням. І оскільки гості приходили часто, нам з дружиною тільки й доводилося, що підтримувати необхідну кількість їжі в домі, щоб завжди було чим їх пригостити.

Напевно, це був один з найбільш тихих і сімейних свят за останній час. Якось відразу вирішили, що нікуди не підемо і Новий рік зустрінемо вдома, в колі сім'ї. З гостей у нас були тільки батьки. А частування до святкового столу я готувала сама. Обов'язкові "Шуба" і "Олів'є", торт і кілька десертів. Чесно, більше на такі кулінарні подвиги я не піду. Годині об одинадцятій вже відчуваєш себе вичавленою і втомленою. Але реакція рідних людей, які вихваляли мої кулінарні таланти, ситуацію дещо виправила. Концерт на "Інтері" подивилася, бажання загадала, у дворі з гірки на санчатах з дитиною прокотилася... Ну що ще потрібно для відчуття справжнього свята?

Перед Новим роком я всім розповідав, як хочу провести весь тиждень відпустки вдома, навіть на вулицю не виходити. Власне, так і вийшло, тому що всі домашні стали по черзі хворіти... За ці дні ми лише раз вийшли, щоб покататися на санках: до коляски Ганнусі причепили санки Саші, за ними - Германа, і я тягнув весь цей веселий паровозик. Незважаючи на згадані неприємності, я зміг максимально насолодитися часом, проведеним разом з дружиною і дітьми.

Мало хто може похвалитися тим, що зустрів Новий рік з Дідом Морозом. А мені пощастило. Відкриваю двері, а на порозі - Він! У цьому стільки з дитинства, коли найкращий Дід Мороз - це переодягнений тато (сміється). Але від бороди незабаром довелося відмовитися: пити шампанське зовсім незручно. І борода пішла по колу... Ми б так і просиділи біля ялинки, якби не пропозиція самого юного члена нашої компанії покататися з крижаної гірки. Може, це і не по фен-шуй - котитися вниз на початку року, але було весело!

Зустрічали черговий Новий рік, як і попередній, з близькими друзями. Було тепло, затишно, смачно, комфортно, як, власне, і завжди. Звучали старі хіти, смакували хороше вино... А що ще потрібно в новорічну ніч?