Редакція
Це кіно відкрило для нього двері до таких іментитх режисерів, як Мартін Скорсезе, Крістофер Нолан, Квентін Тарантіно. І зараз в списку його ролей значаться не тільки романтичні юнаки з трагічною історією (хоча цей образ ідеально римується з його чарівною посмішкою), але і серйозні вольові чоловіки з пушками в руках та важкою долею за плечима.
-
"Дорога змін"
Ейпріл і Френк Уіллери живуть у передмісті Нью-Йорку в середині 0-х років. В них великий дім та двоє дітей. У молодості Френк побував в Парижі. Його настільки вразило це місто, що він захотів переїхати туди та заразив своєю ідеєю Ейпріл, яка тоді тільки починала кар'єру акторки. але пройшло сім років, Уіллери поховали свої мрії в рутині. Ейпріл стала домогосподаркою, а Френк влаштувався на офісну роботу. Вони обидва ненавидять те, чим займаються, часто браняться та відчуваються себе неповноцінними людьми.
Жінка, в кінці, втомившись від прибирання, прання, прасування та доглядом за дітьми, пропонує чоловікові здійснити давню мрію та переїхати до Парижу, щоб вона змогла влаштуватися секретаркою, а він знайти собі улюблену справу. І він вже майже погоджується, але незапланована вагітність та підвищення на роботі повністю руйнує їх плани. І якщо Френк отримує впевненість в свойому положенні доброго сім'янина з гарним заробітком та трьома дітьми, то Ейпріл все далі скатується до пучини відчаю та безвихіддя.
Чому варто дивитися?
- Через ексцентричну гру головних акторів - Кейт Уінслет та Леонардо Ді Капріо, які начебто зійшли з "Тітаніка" та поринули у сімейне життя.
- Фільм глибоко розкриває тему кризи середнього віку та розповідає про те, що нормально знайти себе в тому місці, в якому мріяв бути в молодості, але це не означає, що неможна боротися надалі та пробувати ще раз.
- Фільм показує, що може статися, якщо з самого початку не визначитися за своїми пріоритетами і не вислухати бажання другої половинки, а просто створити сім'ю, опираючись тільки на швидкоплинне відчуття закоханості, тому що не кожен воліє сміх своєї дитини та домашній затишок хмарним замкам в чужій країні.
-
"Джанго Визволений"
Сюжет фільму розповідає про німецького дантиста мисливця за головами Кінге Шульці, який за крупну суму може вбити кого завгодно. Його наступна жертва - браття Брітл. Він не знає їх в обличчя, тому знаходить та бере з собою того, хто служив в них на плантації - чорношкірого раба Джанго. Події фільму розгортаються за три роки до Громадянської війни, тому афроамериканець в сідлі і зі зброєю викликає подив і осуд. Але німець все одно на аристократичних зівак, адже його компаньйон - чудовий стрілок, виверткий брехун та нещадний вбивця, а саме це йому і треба.
Але у Джанго, крім жаги наживи та вдячності за спасіння, є ще одна причина мандрувати з Шульцем - він шукає свою дружину Брунхільду, яка була продана на аукціоні жорстокому рабовласнику Келвіну Кенді, який любить розважати себе бійками рабів. Німець погоджується допомогти Джанго з покупкою дівчини, але їх мирні плани рушить темношкірий дворецький Келвіна, який має великий вплив на хазяїна.
Чому варто подивитися?
- Це стильний спагетті-вестерн з фірмовим тарантинівським чорним гумором та ріками крові.
- Тому що за символічним розстрілом сніговика, хворобливої для США теми рабства та чинного знущання над людьми, яке доходить до цькування собаками, ховається сентиментальна історія про перемогу добра над злом і любові над смертю
-
"Легенда Г'ю Гласса"
Фільм частково заснований на біографії Г'ю Гласса - американського мисливця та гірничого провідника, який див на рубежі 18 та 19 століття. Він розповідає не повну історію, наприклад, про його молодість тут мало говориться, як і про минуле мореплавця (не враховуючі парочки флешбеків та сина від індійської дівчини). Сюжет більше зосереджений на самому відомому випадку з його життя, коли після сутички з індійцями група мисливців розділилася на дві частини, на Г'ю Гласса напала ведмедиця і його пораненого залишили вмирати два товариша, зарізавши його сина напівкровку. Варто звернути увагу на англійську назву фільму - "релевант". Це слово означає душу, яка повернулася назад на землю, щоб помститися образнику.
Визначення якраз розкриває подальший розвиток фільму та його направленість - це кіно про помсту та виживання заради неї, а так як в режисерах значиться Иньярриту, то ще і о левітуючих жінках, привидиах та символічних образах. І нехай за навою і так зрозуміло, що головних герой виживе, але від цього не менш цікаво дивитися, як він спробує на смак сиру рибу, забирається всередину коня, милується на інсталяцію "Апофеоз війни", не один раз збігає від докучливих індійців та красиво стоїть у зруйнованій церкві.
Чому це варто подивитися?
- Заради Леонардо Ді Капріо, який зображує на своєму обличчі всі відтінки жаху, болі та відчаю (не дарма ж Оскара за цей фільм отримав) через операторську роботу Любецкі з довгим ланом битви, де камера переходить від жертви до вбивці, який стає жертвою, з панорамними видами снігової Канади, верхівками сосен, і дивовижною зйомкою,яка змушує глядача відчути політ у прірву, заповзти всередину вбитої тварини та роздивитися у всіх деталях нескінченне зоряне небо.
- Щоб побачити, як історія помсти перетворюється на філософську притчу про сенс життя.
-
"Спіймай мене, якщо зможеш"
Фільм заснований на житті талановитого шахрая з 60-х років, а зараз експерта в галузі безпеки та професора академії ФБР Френка Абігейла-молодшого. У 1963 році разом зі своєю родиною він переїжджає з Нью-Йорка до іншого міста. Френк по своєму переживає кризу "новачка у школі": він видає себе за вчителя французької та тиждень викладає цей предмет. Але несподівані проблеми з податками у батька та слідуючий за ними розлучення батьків болісно б'є по головному герою, тому він збігає від всіх проблем якмога далі і якмога швидше. Він підробляє чеки пілотів компанії Pan American, купляє форму та влаштовується льотчиком.
Мандруючи містами та підробляючі папери, Френк отримує більше трьох мільйонів доларів. Розслідуванням цієї хлоп'ячої талановитої нахабності починає займатися спеціальний агент ФБР Карл Хенретті. але спіймати хлопця, який з легкістю змінює професію головного лікаря лікарні на адвоката у крупній юридичній фірмі, виявляється не так-то легко.
Чому варто подивитися?
- Фільм встигає побувати і авантюрною комедією, і драмою про самотність підлітка, який телефонує на Різдво ФБРовцю тільки тому, що йому біль нема з ким поговорити.
- Щоб перейнятися атмосферою 60-х, яка ніби зійшла з постерів того часу, коли пілотами оберталися всі гарні дівчата.
- Подивитися як 28-річний Леонадро Ді Капріо переконливо грає чарівного 160річного підлітка, який бігає від поліції як від ведучого в квача та абсолютно не відчуває злочинності своїх дій.
-
"Острів проклятих"
На острові Шаттер знаходиться заклад з найпильнішою охороною у світі - Ешкліфскьа лікарня для душевнохворих злочинців. Рельєф острову дозволяє спускатися до води тільки у пристані, решта являє собою обрив до води без жодного шансу вижити. У лікарні купа охорони, до вікон палати неможливо пролізти людині, але все ж одна пацієнтка, яка втопила чотирьох дітей, змогла втекти із зачиненої кімнати. Справу доручають двом фередральним маршалам - Тедду Деніелу та Чаку Олулу. В них відбирають зброю, тоді ж Тедді починає говорите про "заразне безумство", іронізуючи над охоронцем.
Але ці слова він ще пригадає, коли буде у маніакальній люті шукати підпалювальника свого дому (замість того, щоб розслідувати зникнення пацієнтки) в корпусі для особливо небезпечних злочинців, буде намагатися дізнатися у привида дружини, чому вона приходить до нього завжди мокра, якщо померла у вогні, і буде сперечатися з головним лікарем про переваги фармакологічного лікування трансорбітальної лоботомії.
Чому варто подивитися?
- Тому що в цьому фільмі нічому не можна вірити і навіть тій логічній послідовності становлення навіженим, яку проходить Тедді Деніелся
- Заради нагнітаючої атмосфери параної моторошної картини зі всієї фільмографії Мартіна Скорсезе, яка викликає табун мурашок по спині.
Раніше ми робили
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі