«Зубна фея»: м'язисті чари

Майкл Лембек, який виступив режисером стрічки «Зубна фея», в першу чергу актор. Глядач міг бачити його в популярному наприкінці сімдесятих телесеріалі «Острів фантазій». Як режисер Лембек маловідомий, воліючи працювати із серіалами, а не з повнометражними стрічками. На його совісті близько двох десятків телешоу і всього декілька повнометражних фільмів, які так і не здобули широкої слави. Тому, незважаючи на солідний досвід, «Зубну фею» можна назвати фактичним дебютом у великому кіно. Не дивно, що Лембек вирішив іти по добре второваній стежині, на узбіччі якої напрочуд мало представників жанру.

Мода на здоровенних, накачаних чолов'яг у ролі няньки для маленької дитини народилася не вчора й не завдяки блискучому фільму «Лисий нянька» за участю Віна Дизеля. У 1990 році зі своїм «Дитсадівським поліцейським» тему відкрив здоров'як Шварценеггер. У 1993 році борець Халк Хоган у фільмі «Містер Няня» приборкував братиків-винахідників, які на боротьбу з ним кинули всі досягнення науково-технічного прогресу. У 1994 році брати-бодібілдери Пітер і Девід Пол у стрічці «Няньки» намагалися впоратися й, паралельно, нагодувати двох бешкетників-близнюків. Він Дізель у «Лисому няньці» взагалі намагався «виховувати» цілу родину. Як бачимо, мода на появу звіроподібних чолов'яг у ролі милої нянечки періодично повертається в голлівудські кінофільми. «Зубна фея» - це чергове тому підтвердження.

У хокеїста Дерека блискуча кар'єра залишилася позаду. Винна в тому травма, через яку він приречений грати в нижчій лізі, причому в ролі «фахівця з нейтралізації». Він спеціально провокує бійки на льоду, вибиває супротивникам зуби, веде рахунок зібраним штрафним очками і пишається прізвиськом «Зубна фея». О, іще цей здоровань не вірить у дива й активно руйнує найменші ілюзії щодо них усім оточуючим. Наприклад, захопленим дітлахам-фанатам, які мріють про кар'єру в НХЛ. Одним словом, кар'єра Дерека повільно, але невідворотно котиться вниз. І ось одного прекрасного дня його викрадають... справжні зубні феї - персонажі західного фольклору, які забирають зуби, що випадають у дітей, із-під їхніх подушок, і кладуть туди долар. Викрадення було організоване з метою покарати хокеїста за тотальний цинізм та крадіжку долара з-під подушки маленької дівчинки. Качка засуджують до двох тижнів громадських робіт феєю. У самих фей, до речі, справи теж ідуть поганенько. Фінансування фейської корпорації урізане через повсюдну дитячу невіру в дива, в казармах процвітає «дідівщина», і в крилатих уже починають опускатися руки. Вдягнувшись у чарівну блакитну піжаму й обзавівшись крильцями, Дерек починає відпрацьовувати покарання.

Дивно, що в наш час повальної гонки за касовими зборами, крутизною спецефектів і золоченими статуетками деякі люди все ще здатні зняти приємну сімейну комедію, абсолютно позбавлену претензій на почесті. Фільм «Зубна фея» - це концентрат позитиву, трішки розведений мораллю й замішаний на хорошому відеоряді. При цьому зовсім не важливо, що фільм абсолютно передбачуваний, і будь-який глядач відразу зрозуміє, що герою вдасться й особисте життя налагодити, і перевиховатися, й навіть знайти спільну мову з обов'язковим для таких картин важким підлітком, і що все закінчиться дуже добре.

Акторський склад тішить. Уж в кому ніколи не можна було б запідозрити коміка - так це в Дуейні «Скелі» Джонсоні, який апріорі не тягне на милу фею. Компанію йому складає неповторна Джулі Ендрюс у ролі президента корпорації фей, Ешлі Джадд, із якою головний герой намагається будувати стосунки, і трошки призабутий Біллі Крістал, який востаннє відзначився у кримінальній комедії «Аналізуй те». За допомогою непоганих (але не хороших, визнаємо) спецефектів ця компанія приводить дітей в абсолютний захват, а дорослим дарує півтори години гарного настрою.

Приємна комедія, яку, звісно, можна посварити за посередні спецефекти, банальність і надмірну орієнтованість на дітей... Можна, але не хочеться. Замість цього краще просто сходити в кінотеатр і на півтори години забути про всі свої проблеми.