Сьогодні, 25 вересня, святкує свій 62-й день народження один з провідних режисерів та сценаристів сучасності Педро Альмодовар.
Він присвятив своє життя кіно та зробив величезний внесок у його розвиток, зокрема, у розвиток драматичного жанру.
У своїх фільмах Альмодовар культивує натуралізм, описує життя маргіналів. Його картини переповнені скандальними та провокуючими елементами.
Його герої – дуже різні. Серед них є філософи, не за віком розвинені діти, корумповані поліцейські, наркомани і тому подібні. Проте найчастіше в його стрічках з'являються люди не традиційної орієнтації, через що на його творіння часто вішають ярлик "гейського кіно".
І хоча сам Педро не приховує свою гомосексуальну натуру, він часто ображається за таке клеймо його фільмів. За його словами, гомосексуальна чуттєвість його картин не робить їх "гейськими", у своїх фільмах він описує універсальні почуття, які можуть відчувати люди будь-якої сексуальної орієнтації.
Критиків його творчості є дуже багато, однак в рази більше знаходиться прихильників.
У день народження Педро Альмодовара редакція afisha.tochka.net вирішила відібрати його кращі фільми.
"Поговори з нею" (2002)
Картина "Поговори з нею", прем’єра якої відбулася на Канському фестивалі 2002 року, отримала премію "Оскар" та "Золотий глобус".
Її сюжет розвертається навколо журналіста Марко, який в пошуках цікавого матеріалу знаходить своє кохання – знамениту жінку-тореро Лідію. Однак їхнє щастя руйнує нещасний випадок на кориді, де на жінку нападає бик, і вона провалюється в кому.
В лікарні за жінкою наглядає мед брат Беніньо, який теж закоханий у Лідію, але навіть не сподівається на взаємність. Марко співчуває закоханому та дає пораду: "Поговори з нею"…
"Жива плоть" (1997)
Ще одна всесвітньо відома драма Педро Альмодовара, знята за мотивами однойменного роману популярної британської письменниці Рут Ренделл.
Головний герой стрічки, Віктор, ранить поліцейського, через сварку зі своєю дружиною Єленою. За це його садять до в’язниці, де він відбуває свій термін, а по виході дізнається, що колишній поранений поліцейський вже встиг стати кумиром-баскетболістом багатьох глядачів, а ще… новим чоловіком його колишньої дружини…
"Все про мою матір" (1999)
Драма "Все про мою матір" стала картиною про жінку у всіх її категоріях: дівчину, маму, дочку, медсестру, актрису чи навіть трансвестита. Ця стрічка принесла Альмодовару премію "Оскар", "Золотий глобус" та приз за кращу режисуру Канського кінофестивалю.
Її сюжет розвертається навколо матері одиначка, яка втрачає свого єдиного сина і повертається до міста своєї молодості – Барселони. Але там її зустрічають проблеми минулого – її чоловік та давно забуті проблеми.
"Жінки на межі нервового зриву" (1988)
Фільм отримав 18 різноманітних премій та 18 номінацій.
Заплутана сюжетна лінія картини "Жінки на межі нервового зриву" розвертається навколо головної героїні Пепи Маркос, яка шукає свого колишнього коханця Івана. Будучи в пошуках, до неї приєднується колишня подруга терориста, яка переховується від поліції. Разом з подругою Пепе відправляється до жінки-адвоката Пауліни Моралес, яка виявляється теперішньою коханкою Івана…
"Повернення" (2006)
У цій картині Альмодовар продовжує свою жіночу тематику. За його словами, у ній присутні "бабуся, матір, дочка, привиди і танго".
В головній ролі цього фільму – улюблена актриса режисера Пенелопа Крус.
Фільм отримав 7 нагород Канського фестивалю.
Читайте також: кращі екранізації творів Кінга.