Фотографія Сергія Браткова «Хортиця», яка наразі експонується у Центрі сучасного мистецтва PinchukArtCentre, викликала серію акцій протесту. Нагадаємо, що на фотографії, зображена жінка в українському національному костюмі з оголеними геніталіями.
На думку, культуролога Олексія Радинського (Науково-дослідний центр візуальної культури), виставка Браткова є першою виставкою насправді актуального мистецтва у PinchukArtCentre. Проте, за словами голови комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця, фотографія «Хортиця» не має права виставлятися в рамках міжнародної виставки.
Олексій Радинський, Науково-дослідний центр візуальної культури
1. Як ви оцінюєте нову виставку Сергія Браткова «Україна», що наразі експонується у PinchukArtCentre?
Цикл Сергія Браткова «Україна» є першою виставкою насправді актуального мистецтва у PinchukArtCentre, оскільки вона звертається до українських реалій. Фотографія «Хортиця» є дуже влучним образом того, що відбувається сьогодні з українськими жінками і з Україною. Як відомо Україна є одним з найбільших експортерів проституції в Європі.
2. Про що свідчать акції протесту проти виставленої роботи «Хортиця» Браткова?
Люди, які виступають проти фотографії Браткова, хочуть вірити, що живуть в ідеальному світі і не бачити, що відбувається навколо. Українські жінки поставлені державою в умови, коли вони змушені торгувати своїм тілом.
3. Але один з протестів був організований групою FEMEN, що презентують себе як феміністична ініціатива.
Акція FEMEN є ганебною для феміністичного руху, адже її послання може служити лише підтвердженням думки, що «українські жінки - це шлюхи». Адже найганебніша форма протесту - це протест на продаж. Проведені цією групою протести мають на меті не покращити ситуацію, в якій зараз перебувають українські жінки, а спекулювати на брутальних медіа-приводах. Їхні акції не призвели і не могли призвести до будь-яких результатів.
4. Чи можна оцінювати фотографію «Хортиця» як таку, що носить порнографічний характер? Чи може вона виставлятися у публічному місці, де проводяться шкільні екскурсії?
Не треба забувати, що школярі можуть вільно дивитися порнографію в Інтернеті. Геніталії, зображені на фотографії Браткова, скоріше за все, аж ніяк не попадають під сучасну редакцію закону про порнографію, оскільки не представлені у збуджувальний спосіб. Завдання мистецької галереї - виставляти мистецтво, яке коментує, що відбувається в суспільстві, не важливо в який спосіб.
Бригинець Олександр, Голова комісії Київради з питань культури і туризму
1. Як ви оцінюєте нову виставку Сергія Браткова «Україна», що наразі експонується у PinchukArtCentre?
Хочу спершу зазначити, що я є вели ким прихильником сучасного, актуального мистецтва. Я не кажу, що я проти цієї роботи, я проти того, щоб її виставляли у PinchukArtCentre.
Це неетично щодо Пінчука, а не щодо художника. У художника завдання одне - якнайдорожче продати свою провокацію.
2. Чому виставку Браткова можна розглядати як національну образу?
Якби дівчина на фотографії Браткова була б в ісламському хіджабі, його будинок вже давно міг вибухнути. Але тоді його роботи коштували б ще дорожче. Митець не поважає жінку, але до цього ніби звикли. Але нехтують і національною гідністю, причому нехтують нею ззовні.
3. Існує думка, що робота є зразком соціальної критики, направленої проти експорту українських жінок закордон?
Якби це зробив український художник в українській галереї, то можна було б говорити про соціальну критику. Треба зважати на контекст. Він ніколи не заявляв про себе як про українця.
Росіянки теж дуже активно займаються проституцією в інших країнах. І що було б Браткову як резиденту Росії, якби він зобразив там дівчину в кокошнику? Він би не наважився, бо йому після цього в Росії було б нічого робити.
4. Якщо б аналогічна робота належала Марчуку, чи можна було б розглядати тоді як соціальну критику?
Важливо не те, що я з цього приводу думаю. Важливо, що було поставлено питання, що суспільство має дати на них відповіді. Те, що є люди, які підняли протест - це позитивне зрушення.