Здавалося б - пісні всі давно завчені напам'ять, альбоми прослухані від і до, та й епоха поклоніння «депешам» залишилася в дев'яностих. Чим же ще можуть здивувати старі добрі DM? Але ж можуть! Концерт у київському Палаці спорту довів, що музика Depeche Mode не підвладна ні часу, ні будь-яким тенденціям.
Справжнього фаната не зупинити, навіть якщо за «щасливий квиток» треба віддати кругленьку суму (в межах 690-4990 грн.). А шалений слем при вході в 15-градусний мороз і снігопад - узагалі не перешкода. На довгоочікуваний концерт приїхали шанувальники з усіх куточків України, в результаті Палац спорту був забитий під зав'язку вже коли прозвучали акорди першої пісні, а на другому-третьому треку зал тріщав по швах.
Починати виступ Tour of the Universe із пісні In Chains - уже традиція. Всі свідомі фани, які до цього моменту встигли прорватися до зали, взялися за руки і створили живий ланцюг. Буквально за пару хвилин зал наповнився публікою від панянок у норкових шубках, ділових «дядечок» у костюмах до відірваної молоді. На всіх без винятку обличчях читався захват і ейфорія.
Над сценою був розташований великий екран, на якому транслювали сюрреалістичну добірку відео: періодично кліпаюче око ворона, космонавти з обличчями Гаана, Гора та Флетчера, аркуш паперу в друкарській машинці, на якому з'являється текст-роздум про Бога та інше. Чого бракувало - так це додаткових екранів для трансляції «реалістичного» шоу, адже тим, хто знаходився далеко від сцени, роздивитися те, що відбувається, було досить важко.
Лункий і сексуальний вокал Дейва Гаана змусив серця всіх присутніх дівчат битися в шаленому ритмі під хіт It's No Good. Напевно, не в однієї з них стали підкошуватися коліна, коли зазвучали акустичний варіант Precious і гітарні надриви In Your Room. Класичні композиції Depeche Mode лунали одна за одною, приводячи публіку в повний захват. Walking In My Shoes співали хором із публікою, а приспів «депеші» повністю доручили фанатам.
У перервах, коли Гаану треба було віддихатися, Мартін Гор брав стерно у свої руки, душевно і з повною самовіддачею виконуючи старі добрі хіти, такі як Dressed In Black. Співав під ліричний акомпанемент синтезатора, як для близьких друзів. Поза сумнівом, його відвертість відчув кожен, адже овації для Гора були особливо щирими.
Спеціально для Policy of truth фанати організували яскравий флешмоб. Як відомо, саме під час виконання цієї композиції на екрані показують відеоряд із повітряними кульками. Українські «депешисти» не стали відставати від інших фанів із усього світу, й теж зімітували відеоряд, запустивши в повітря безліч різнобарвних кульок.
Під кінець виступу Depeche Mode із притаманною їм легкістю розібрали свідомість шанувальників на дрібні частинки. Були зіграні I Feel You, Enjoy The Silence, Never Let Me Down Again, Behind the wheel, Stripped та Personal Jesus. На той момент Гаан вже був без своєї фірмової жилетки й танцював, наче бог еротичного танцю. Чого тільки варті його нескромні похитування стегнами, грайливі рухи плечима й експресивна жестикуляція!
Можна довго підбирати компліменти Depeche Mode, але, як і від будь-якого шокуючого явища, враження від концерту значно простіше висловити невербалікою. «Депеші» були прекрасні. І заради цих двох годин безперервного звукового та візуального оргазму варто було провести стільки років в очікуванні концерту легендарних DM.