Сьогодні в кінотеатрах України стартує російський фільм "Висоцький. Спасибі, що живий".
Фільм, який ми подивилися на початку тижня на допрем'єрному показі, нас не вразив, але й не розчарував.
Очікувати чогось глибокого і вічного від Петра Буслова - режисера фільму "Бумер" і передачі "Наша Russia" не доводилося. Це не означає, що ми відразу лаємо Буслова. Швидше, навпаки: він своїми комерційно успішними фільмами довів, що здатний зняти касовий продукт.
Так вийшло і з "Висоцьким".
Сюжет картини зачіпає зовсім короткий період з його творчого життя артиста.
1979 рік. На той час уже вкрай успішний і розтиражований поет відправляється на гастролі в Узбекистан.
Його щільно відпрацьовує КДБ Радянського союзу, намагаючись посадити на гачок перед Олімпіадою-80 в Москві: домогтися від шанованого тоді в СРСР й за кордоном Висоцького не тільки схвалення Ігор а і його активну участь в них за межами спортивних арен.
Висоцький вже дуже сильно хворіє - результат залежності артиста від наркотиків. Напівпідпільні гастролі закінчуються для нього клінічною смертю.
Навколо порятунку життя Володимира Висоцького, збереження долі його оточення і розгортається основна інтрига картини.
ДИВІТЬСЯ ТРЕЙЛЕР фільму "Висоцький. Спасибі, що живий".
Частина глядачів після перегляду фільму неодмінно потоне в несприйнятті цього кіно. Вся справа в тому, що багато хто чекає побачити епічну драму про самого Висоцького. Фільм же вийшов, скоріше, про те, що оточувало артиста і про тих, хто його оточував.
Мабуть, час для повністю правдивої історії про Висоцького з усіма його недоліками і талантами, ще не настав.
Напевно, в Росії вже немає, або ще немає такого артиста, який зміг би відіграти в такому фільмі головну роль - на таланті і без високотехнологічного гриму і комп'ютерної пост-обробки обличчя.
Та що там головний герой - його оточення теж не найкращим чином подається в цій картині. Іван Ургант, здається, взагалі зіграв самого себе. Андрій Смоляков, Андрій Панін і Володимир Ільїн позбавили себе свіжості ролями у другосортних серіалах.
Ім'я та прізвище виконавця ролі головного героя, нагадаємо, автори фільму тримають у секреті. Хоча ці ім'я та прізвище надто відомі, щоб їх називати.
Гарна в цій картині Оксана Акіньшина в ролі радянської супутниці Висоцького Тетяни. Несподівано органічно виглядає Максим Леонідов, про якого як про актора в позитиві кажуть тільки, коли згадують його участь в мюзиклах.
До речі, Акіньшина в одному з останніх інтерв'ю перед прем'єрою натякнула, що фільм під тиском продюсерів був змонтований зовсім не так, як його представляли актори і навіть сам Буслов. Ще одне підтвердження того, що фільму від самого народження готували виключно комерційну долю.
Можливо, справжній задум режисера і дійсно гідну цієї історії гру акторів ми побачимо в телевізійній чотирисерійний версії, яку обіцяють випустити продюсери.
Фільм "Висоцький. Спасибі, що живий" все ж таки варто подивитися. У ньому є той мінімум, який склеює кінострічку з набору кадрів.
Цей мінімум - історія. Вона тут здатна тримати від початку і до кінця фільму. Звичайно, якщо вас не дратують неспівмірний пафос фільму, голлівудські зйомки погоні в пустелі, і ви увесь фільм не згадуєте про те, що Висоцького грає Сергій Безруков.
- ДИВІТЬСЯ РОЗКЛАД СЕАНСІВ ФІЛЬМУ "Висоцький. Спасибі, що живий".