25 лютого в Києві відкрилася виставка переможців однієї з найбільш престижних премій у галузі фотожурналістики - World Press Photo. У 2009 році перший раз за історію конкурсу нагороду отримав українець Гліб Гаранич. Журі World Press Photo відзначило третьою премією у категорії "Новини з гарячих точок" фотографію, що була зроблена Гараничем під час бомбардування російськими військами міста Горі у Грузії в серпні 2008.
Гліб Гаранич розповів tochka.net про свої враження від перемоги і української фотожурналістики.
Ваші роботи подавалися раніше на World Press Photo?
Так. Я працюю на Reuters кожного року агентство щось відсилає. Різні теми.
Ви перший українець, який був відзначений журі конкурсу World Press Photo?
Ні. Був ще Ігор Костін, який ще за СРСР отримав нагороду за знімки зроблені під час евакуації Чорнобильської аварії. Були ще інші. Саме від України, я, мабуть, перший. Але це було давно, всі вже забули.
(Ігор Костін отримував нагороду від World Press Photo два рази. Перший раз у 1986 за серію знімків, зроблених у квітні 1986 року, після вибуху на Чорнобильській АЕС. Тоді він посів перше місце у категорії "Наука і технологія". У 1989 його роботу відзначили Спеціальною премією у номінації "Природа: історії". Серія фотографій була присвячена деформації природного середовища під впливом радіації.- прим. ред.)
Ваше фото, яке було відзначено премією World Press Photo, зображую епізод під час російсько-грузинського збройного конфлікту у серпні 2008. Як це, спостерігати подібні речі через об'єктив фотокамери?
Така робота. Тарас Процюк загинув у 2003 році в Багдаді - наш оператор, з яким ми довго працювали в Києві. А я ще не загинув.
А ви особисто були знайомі з героями фотографії братами Зазою та Звяді Расмадзе?
Ні. Я зробив фотографію. Це вже потім. Перші, по-моєму, німці розкопали, що це за люди, їхні імена, історію.
А що ви отримали в якості нагороди від WWP?
Диплом і статуетку. Грошові нагороди отримує лише переможець, автор фотографії року.
На ваш погляд, чого не вистачає українській фотожурналістиці?
Досвіду і більш широкого охоплення подій - не лише в країні, а й в світі. І, в першу чергу, правильного ставлення до фотографії. Буде ставлення - буде і фотографія.
Чи може World Press Photo вважатися зразком такого правильного ставлення?
Будь-який конкурс - це по перше лотерея, а по-друге, справа смаку. Кожного року журі конкурсу змінюється, змінюються і смаки, і критерії відбору переможців. Будь-який конкурс, це суб'єктивна справа.
Як ви оцінюєте фотографію Степана Рудика, який цього року був нагороджений World Press Photo?
Це не стиль новинного агенства, це фотографістський стиль. Але він переміг, значить його оцінили. Щиро радий за колегу.
А ви крім новинної фотографії займаєтеся іншими видами фотозйомок?
Займаюся полюванням та рибалкою. Фотографії і на роботі вистачає.
Ваші останні подорожі по роботі?
На інавгурацію.