"Цезар має померти" - кіно своєрідне і не для кожного глядача. Цим пояснюється наявність стрічки в прокаті лише кількох українських кінотеатрів.
Режисери Вітторіо і Паоло Тавіані задокументували як реальні в'язні римської в'язниці ставлять спектакль "Юлій Цезар" Шекспіра. Фільм вразив журі останнього Берлінського кінофестивалю і брати відхопили відразу два "Золотих ведмедя".
Якщо для вас камера ув'язненого асоціюється з металевим кухлем, якимись постерами на стіні, хоча б одним беззубим ротом і синьою пошарпаної робою (погодьтеся, в деякому роді романтизовані "Втечею з Шоушенка"), то в цьому фільмі всі побутові деталі режисери залишають за кадром і вам доведеться тільки домислювати убогий вміст життя зека.
Протягом 76 хвилин ми бачимо, як ув'язнені репетирують п'єсу то в камері, то в прогулянковому дворику, то в одній з кімнат під керівництвом постановника. Також ми нічого не знаємо про самих персонажів: режисери накидали кілька рядків про їх тюремні терміни (від 16 років до довічного) і вироку (наркоторгівля, мафія, вбивство). Перед нами тільки зеки, які, то зі скованою люттю, то з колоритними гримасами на обличчі зображують Брута, Касія, Цезаря, Антонія, зображують шекспірівську трагедію про владу, дружбу, зраду і вбивство заради вищої мети.
Така в'язниця як "Ребіббія", в якій знімали брати Тавіані - виключення з правил. Тут є своя рок-група, деякі ув'язнені знімають кіно і пишуть книги, діє театральна студія. Сальваторе Стріано, який зіграв Брута, отримав дострокове звільнення і зараз продовжує акторствувати - тільки підтверджує це виняток.
Кінострічку варто дивитися в оригіналі і з субтитрами. Тільки так колоритність італійської мови і пристрасть персонажів компенсує статичність і мінімалізм операторської роботи.
Практично весь фільм чорно-білий. Кольорові тільки ті епізоди, де зеки грають фінальну сцену п'єси перед глядачем. Кожен кадр розмірений, без зайвої рухливості.
Тавіані не заглиблювалися в самокопання зеків, їх дитячі страхи, не вигадували сльозливого катарсису і відчайдушних ударів головою об стіну в камерах після спектаклю. Вони залишили одну лише п'єсу. Власне всі діалоги теж з п'єси, крім кастингу на шекспірівські ролі (де зеків спочатку просять плакати, а потім люто вигукувати свої паспортні дані) і декількох тюремних міжусобиць, які запальні італійці воліють вирішувати за камерою.
Трагедія Шекспіра пробуджує з душі в'язнів емоції, які неможливо засунути в бетонну коробку-в'язницю. І відсутність свободи виразити ці емоції пригнічує куди більше, ніж стеля камери або скриплива койка над головою.
Остання фраза укладеного Козімо Рега звучить як вирок: "З тих пір, як я доторкнувся до мистецтва, ця камера для мене стала справжньою в'язницею".
- РОЗКЛАД сеансів фільму "Цезар має померти" в Києві
- Підпишіться на нашу сторінку "Афіша Києва" в facebook! Ви не пропустите наші кращі публікаціі, а також отримаєте доступ до безлічі розіграшів, конкурсів, розваг та ексклюзивної інформації.