Ірина Бактиая - одна з найзагадковіших учасників проекту «МастерШеф 3». Вона харизматична і вимоглива до себе й навколишніх, заміжня за турком, брала участь у конкурсах краси. От, мабуть, і весь список фактів, які відомі про Ірину Бактиая.
Але tochka.net вирішила підняти завісу таємничості і розпитати Ірину про її особисте життя і кулінарні будні вдома та на проекті «МастерШеф 3».
Що спонукало вас піти на «МастерШеф»?
Набридло робити по життю те, що потрібно. Хотілося займатися улюбленою справою. Кулінарія - це те, без чого я не можу прожити і дня. Тому вирішила перевірити свої сили на «МастерШеф». І чоловік нехай розуміє, що українки - це не тільки красиві дівчата, але ще й хороші господині.
Коли ви пройшли кастинг і познайомилися з Ектором Хіменесом Браво, не було такого відчуття, що не зможете впоратися з завданнями від іменитого шеф-кухаря? Яким було ваше перше враження від знайомства з Ектором?
Коли пройшла кастинг, я ще навіть не розуміла, куди потрапила і що нас чекає. Відпочинок нам тільки снився. Ектор дуже суворий суддя! Я це відразу зрозуміла ще на кастингу. Він не раз доводив мене до сліз. Але я розуміла, що прийшла, щоб навчитися і перемогти, і мушу пройти цей важкий шлях.
Які конкурси в шоу вважаєте найскладнішими?
Чесно, я найбільше боялася конкурсу «Темна кімната». Нічого мене так не лякало, - ні жучки-павучки, ні змії, - як темна кімната. Багато було важких конкурсів, але найважчим виявилося перемогти свій страх і довіритися своїм рецепторам.
Подобається працювати в команді? Може, індивідуальне приготування краще?
От мені більше до душі індивідуальні конкурси. Адже там є можливість приготувати страву від початку до кінця і за всі свої помилки відповідати самому. Ти сам її придумав, сам затвердив і приготував. А на командному конкурсі ти спочатку мусиш довести всім, що це буде смачно, а потім ще пояснити помічнику, як це готується, а іноді й показати. Не в усіх учасників проекту один рівень кулінарної майстерності, а оскільки ти не знаєш, з ким опинишся в команді, відповідно, і сили можуть бути нерівними. Хоча, звичайно, командний конкурс - це весело. Плечем до плеча всі йдуть до перемоги... Але найчастіше в цьому конкурсі вся команда може постраждати через одного. Незаслужено.
У вас є фобії щодо екзотичних інгредієнтів у деяких стравах?
Глядачі та учасники проекту «МастерШеф» знають, що проект не для слабкодухих. У житті ти намагаєшся обходити стороною те, з чого тут тобі випадає готувати. Але моя головна фобія - це страх закритого приміщення без вікон і світла. А всю ту живність я просто на дух не переношу. Гидую. Але на проекті я зрозуміла, що все це можна осилити. А залежить це від того, наскільки ти хочеш перемогти в «МастерШеф».
Яку найскладнішу страву вам доводилося готувати в житті та на проекті?
Найперший конкурс - і у мене шок. Що це? Як це готувати? З яких інгредієнтів?! Ніколи не їла цієї страви і тим більше не готувала! Ох, це було нелегко... Приміром, не знала, як приготувати папір з моркви, і зіткнулася відразу з масою проблем. Але в результаті і з цим завданням впоралися. І ось так, крок за кроком, я долала перешкоди. Іноді сама не розумію: як мені це вдалося? Прокидаючись вранці, ти сам гордий, що зміг, що став сильнішим, загартованим.
Хто з учасників вам подобається найбільше і найменше?
Ви ж розумієте, що учасників до двадцятки вибирали не за моїм вимогами і симпатіями. Половину я відразу відсіяла б. У житті ти можеш обмежити спілкування з людьми, які тобі неприємні, але тут ти з ними 24 години на добу. Вибух мозку. Так, я завжди намагаюся знайти в людині щось хороше. Але були такі «особи», що чим більше дізнаєшся, тим більше розчаровуєшся.
На проекті є й багато хороших людей. Наталя - жінка-вогонь. Турботлива мама, друг і просто хороша людина. Анечка - весела дівчина, приємна в спілкуванні, щира. Данило - дуже вихований молодий чоловік і справедливий.
Хто з учасників найслабший на проекті? А хто навпаки - сильний кулінар?
На мою думку, Аліна найслабший учасник. Назвати її кулінаром язик не повертається. Вона не знала елементарних азів кулінарії. Вважаю себе дуже здібною дівчиною, хапаю інформацію на льоту, швидко вчуся.Мені не вистачило досвіду на кухні і кулінарної освіти, яка була в іншої учасниці.
Як ви думаєте, чи завжди судді турніру приймали правильні рішення в покараннях учасників?
На мою думку, не завжди.
Які поради від суддів були для вас найкориснішими?
Все, що говорили судді, відклалося в моїй пам'яті. Я приймаю критику. Завдяки їй я багато чому навчилася.
Хто з суддів вам більше імпонує і з ким ви хотіли би продовжувати співпрацю?
У мене в планах найближчим часом відкрити ресторан. І я до кожного звернуся за порадою. Всі судді проекту - мої вчителі. Я їм дуже вдячна за ті знання, якими вони діляться з нами.
Розкажіть більше про себе. Ваш чоловік проживає в Туреччині, а ви в Україні. Як так склалось і як вам вдається підтримувати стосунки на відстані?
Це перший раз, коли ми не бачили одне одного так довго. Я живу на дві країни. Доводиться часто літати за сімейними обставинами. Але мені подобається такий ритм. Сидіти на місці - не моє. У чоловіка часто гастролі, плюс сімейний бізнес. Він намагається все встигнути, і я його підтримую в цьому. Вважаю, що спочатку потрібно стати міцно на ноги і потім заводити дитину. Після проекту я займуся розробкою свого першого ресторану. Безумовно, буду прислухатись і до його ідей. Але все одно зроблю по-своєму.
Як ваші рідні ставляться до вашої участі в шоу?
Мої рідні - це найбільш рідне і святе, що у мене є, вони моя підтримка, а я їхня надія. Завдяки їм я впевнено йду сходинками життя. Вони раді за мене. Вони бачать, що я знайшла себе в кулінарії, що мені проект «МастерШеф» приносить задоволення. Коли я їм дзвоню, ці розмови затягуються на години. Я намагаюся поділитися з ними успіхами. І так на одному диханні, зі сльозами і сміхом проходять наші розмови. Впевнена, що буду сумувати за проектом.
Участь у шоу принесла вам популярність, вас впізнають на вулицях?
Коли я йшла на проект, єдине, про що я мріяла, - так це займатись улюбленою справою і, звичайно, перемогти. Я не думала про те, впізнаватимуть мене на вулиці чи ні. Це не найважливіше. Але приємно, коли люди підходять і кажуть приємні побажання, що вони вболівають за мене і виділяють мене з двадцятки. І таких людей дуже багато. За мене вболіває не тільки Україна, а й Туреччина, Росія, Португалія. У соцмережах організовують групи на підтримку Бактиая Ірини. Я дуже вдячна цим людям за підтримку, дякую, що ви зі мною!