Євген Могила і Юлія Гайдак стали лідерами проекту «Зважені та щасливі 3» буквально з першого випуску. Їх ненавиділи інші учасники, їм заздрили і підлаштовували каверзи. Але вони витримали і перемогли... себе! Напередодні фіналу проекту «Зважені та щасливі 3» tochka.net поговорила з подружжям про комплекси, плани на майбутнє і про життя «до» і «після».
Чому ви вирішили піти в проект?
Женя: Тому що зрозумів, що моїй дитині потрібен активний тато, а не ледачий і сонливий. Я ніколи не був худим, у мене по маминій лінії всі повні. У рік, наприклад, я важив 16 кілограмів. Я ніколи не знав відчуттів, що таке бути худим або хоча би струнким. Щось приблизне було, коли я займався спортом, плюс-мінус я витягнувся в зрості і став стрункішим. Але це було років у 13-16, і все. А коли народилася дитина, у мене вага вже перевалила за 150. У мене, активної по життю людини, з'явилася сонливість і лінь, це шалено дратувало.
Дитина постійно хоче моєї уваги: «Тату, пограй зі мною в м'яча», «Тату, ходім погуляємо на майданчик», «Тату, ще там десь побігаємо». А я втомлений, мені важко ходити, мені важко стояти, хочеться десь присісти, полежати. І я чудово розумію, що син засмучується через це дуже сильно.
Остаточною крапкою стала фраза, яку син вимовив, коли ми з ним грали. Він спробував мене підняти і сказав: «Тату, ти такий товстий». Мені було дуже боляче чути це. Я згадав, як мене в школі дражнили. І мені не хочеться, щоб, приходячи в садок, моя дитина чула від інших дітей: «О, який товстий дядько пішов!» У Діми ж будуть комплекси з цього приводу потім.
Юля: Я зрозуміла, що перестала відчувати себе жінкою. Конем, коровою - так. Жінкою - ні. І в очах Жені я бачила те ж саме. Приходячи на роботу, могла дозволити собі замкнутися, комп'ютеру все одно, як я виглядаю. Але ж людям не все одно, і в їхніх очах я бачу власне відображення і думку про мене.
Я зрозуміла, що всередині все болить від того, що я хочу бути іншою: яскравою, цікавою, жіночною. Мені 29 років, а я не була дівчиною - з дівчинки відразу перетворилася на товсту безформну тітку.
Як змінилися ваші стосунки під час проекту?
Женя: Усе змінювалося поступово. Спочатку, коли під час конкурсів у нас з'являвся спільний «ворог» - команда суперників, ми були єдиним цілим. Як тільки конкурси закінчувалися, ми знову воювали одне з одним. Так було до шостого чи сьомого тижня.
Потім ми стали ненависні всім учасникам і зрозуміли, що воювати проти всіх доведеться не тільки на конкурсах, а постійно - на тренуваннях, у таборі. Це змусило нас об'єднатися і стати більш дружними, знаходити спільну мову, прислухатися одне до одного і розуміти одне одного. Тобто стати повноцінною сім'єю.
Юлю, вдома вдається дотримуватися режиму, заданого тренерами і дієтологом проекту?
Юля: Так. Незважаючи на роботу і те, що треба займатися сином, я намагаюся не порушувати графік тренувань: вранці я бігаю близько години, ввечері - обов'язкове двогодинне тренування. Графік харчування розписаний так, що у мене виходить різноманітний і ситний раціон. Чим мені подобаються рекомендації Світлани Вікторівни Фус, так це тим, що вони абсолютно не схожі на жорстку дієту.
Виявляється, можна їсти багато,питання тільки в кількості і часі прийняття їжі. Основу мого раціону складає здорова їжа, багато овочів, нежирне м'ясо або риба. Вранці я їм сир, або кашу, або омлет, запіканку.
Обов'язково перекушую: в першій половині дня це фрукти, горіхи, шоколад, у другій - найчастіше кефір. Увечері намагаюся їсти тушковані овочі. Єдина проблема - солодке. Я велика ласунка і доводиться дуже сильно себе обмежувати. У кожному разі, мені дуже комфортно на такому раціоні. Тієї їжі, яка була в моєму холодильнику до проекту, вже немає.
Женю, в чому секрет вашого успіху на проекті?
Женя: У моїй цілеспрямованості. І в бажанні дійти до фіналу всім ворогам на зло. Найбільше на кінцевому етапі підстібнуло те, що проти мене ополчилися абсолютно всі. І ще фраза «помаранчевої» Марини, коли вона йшла: «Якщо Женя дійде до фіналу, я розіб'ю свій телевізор». Такі речі мене дуже підстьобують. Тепер найбільше хочу дійти до фіналу і запитати у неї, як поживає телевізор.
Кого ви вважаєте вашими друзями, а кого - суперниками?
Женя: Насправді всі учасники проекту для мене були і є суперниками. Друзів особливо виділити не можу. Однодумці - так. Це Олексій і Олег «фіолетові».
Юля: Друзями вважаю фіолетову команду: Олега і Льошу. А суперників у мене немає. Я прийшла в проект не з суперниками боротися, а сама з собою. Головний мій суперник - я сама і моя зайва вага.
Куди ви витратите гроші у разі виграшу?
Женя: Я своєї мети вже добився - привів себе у форму, про яку давно мріяв. Багато чого для себе зрозумів, перебудував мислення, поняття про харчування і фізичну підготовку. Став значно спокійнішим. У проекті був час переосмислити все своє минуле життя і навіть побудувати деякі плани на майбутнє. У разі виграшу обов'язково відкрию свій спортзал, всі гроші до копійки на нього спущу. Буду тренуватися сам і допомагати людям.
Юля: Я не ставлю перед собою мети виграти приз. Це не головне. Моєю метою було змінити себе, свій спосіб життя і навчитися жити по-новому. Так що свій головний приз я вже виграла.
Який етап у проекті став для вас найскладнішим?
Женя: Найважчим було усвідомити десь після екватора проекту, що немає ніяких надій на чиюсь підтримку, крім Юлі. Багато хто просто молився на те, щоб я програв у конкурсі. Особливо показово це було в конкурсі над прірвою, де виграв Ілля. Всі раділи, тріумфували - не стільки за нього, скільки проти мене.
Юля: У проекті не важко. Найважче виявилося вдома, бо дуже важко поєднувати багато справ і при цьому концентруватися на боротьбі з зайвою вагою. Вдома важко саму себе контролювати.
У чому ви бачите причину відходу Юлі?
Юля: Я робила все, що від мене залежало. Можливо, зіграли деякі особливості мого організму, які сповільнили зменшення ваги (у мене є гормональні порушення). Адже моя вага не стояла на місці, вона знижувалася, але не настільки швидко, як мені того хотілося б. Напевно, навіть занадто повільно.
Женя: А причина в тому, що Юля не вміла розслаблятися. Вона себе елементарно загнала. Спорт спортом, харчування харчуванням, але не можна бути постійно в напрузі і думати, де ти недопрацював, що недоробив. У Юлі голова працювала тільки на те, що треба бігти, тренуватися, ще і ще. І організм їй відповів: вибач, люба, скільки можна?
Женю, що ви відчували, коли Юля пішла з шоу?
Женя: Я був дещо розчарований. Але з іншого боку, я розумів, що в домашніх умовах Юля зможе нарешті розслабитися, зняти напругу і переосмислити своє ставлення до спорту.
Як підтримували зв'язок?
Юля: За правилами, учасникам, поки вони в проекті, заборонено підтримувати зв'язок з «зовнішнім» світом. Так що ми не могли поспілкуватися навіть телефоном. Це в багато разів посилювало бажання побачитися.
Фінал зовсім скоро - 26 грудня. Вже є плани на майбутнє? Чим займетеся після закінчення проекту?
Женя: Обов'язково буду працювати над собою далі. Крім того, що я схуд, я хочу гарний рельєф. Хочу допомагати людям і ділитися з ними досвідом. А далі як життя покаже.
Юля: Продовжувати працювати над собою. Завдяки проекту я вже почала жити, відчула себе вільною, мене більше не обмежують мої комплекси. Я навчилася керувати своїм тілом і досягати поставлених цілей. Попереду в мене - ціле життя!