Дружба Дениса Дугана й Адама Сендлера триває вже кілька фільмів поспіль. Чого вартий їхній тандем у фільму «Чак і Ларрі: пожежне весілля» та «Не жартуйте із Зоханом». Ці фільми були побудовані на безглуздому поєднанні сюжетів, а ось «Однокласники» позиціонують себе, як сімейне кіно.
До речі, Сендлер узяв участь у написанні сценарію - можливо, тому його герой не дуже дає жару у фільмі.
Отже, що ж у нас є? Сюжет фільму тривіальний - шкільні приятелі через 30 років після закінчення школи збираються на похоронах улюбленого тренера. У кожного з друзів своя історія - герой Сендлера працює голлівудським агентом, його діти ростуть розпещеними піжонами. Кріс Рок живе на гроші дружини, а сам перетворився на чоловіка - домогосподарку. Персонаж Роба Шнайдера заводить стосунки з бабусями, одягається, як Елвіс Преслі й веде досить дивний спосіб життя. Кевін Джеймс утратив роботу й, обманюючи всіх, видає себе за мільйонера, а Девід Спейд позиціонує себе, як запеклого холостяка.
Після похорону тренера вся ця братія разом із дружинами, дітьми й собаками вирушає до літнього будиночка на березі озера. Там вони згадують шкільні роки, що супроводжується нескінченними жартами й гегами.
Якщо говорити про загальне враження, то його просто немає. Перед очима проходить низка нескінченних «приколів» із серії бабуся, яка пукає, незграбного товстуна, який врізається в дерево, катаючись на тарзанці, й чотирирічного малюка, який постійно вимагає посмоктати мамині груди і свариться на неї, коли вона цідить молоко для голуба.
З іншого боку - під таку рафіновану комедію акторський склад підібраний бездоганно. Роб Шнайдер грає прекрасного недоумка, Кевін Джеймс постав в образі добродушного товстуна, а сам Сендлер несподівано зіграв серйозного персонажа. Під час перегляду фільму виникає лише одне питання: що в «Однокласниках» забула Сальма Хаєк? Жагуча брюнетка грає цілком адекватну панночку, а на її місці органічнішою було б Кетрін Хайгл.
Як уже було сказано - сюжет дуже передбачуваний, тому його зрозуміють навіть діти. Тішить одне: Дуган не перетворив «Однокласників» на чергову вульгарненьку комедію. З іншого боку, сімейного кіно не вийшло. Зазвичай у фіналі таких фільмів наявна мораль, якийсь завершальний штрих. Тут же Сендлер усього лише навчив свого сина програвати.
Мораль цієї байки така: за переглядом «Однокласників» можна чудово провести час. На більше навіть не сподівайтеся.