Історія про патріархальні традиції у мусульманській родині стала для Фео Адалага першим фільмом, в якому вона виступила як режисер. Також Фео написала сценарій, який може бути близький дівчатам із різних куточків світу.
Сюжет розгортається навколо 25-річної туркені Умай, яка більше не може терпіти побої і приниження чоловіка. Після вимушеного аборту Умай бере свого сина Джема і їде з Туреччини до Берліна, де живуть її батьки. Дівчина сподівається знайти розуміння, та суворі мусульманські традиції не дозволяють батькам прийняти дочку назад. Зраджена власними рідними, Улай їде з рідної домівки.
У спробі розпочати нове незалежне життя Улай розуміє, що все-таки дуже сумує за своєю родиною. Вона усіляко намагається помиритися з рідними, та кожного разу чує у відповідь фразу: «Ми більше не хочемо тебе бачити». Гіркі слова не вбивають надію в душі Улай - вона все одно намагається довести батькам, що гідна поваги й любові. Та дівчина навіть не підозрює, яка розплата на неї чекає...
«Чужачка» тримає в напруженні глядача всі 119 хвилин фільму. Добре прописані діалоги та відмінні кадри не дають засумніватися у грі акторів. Кожен персонаж у цьому фільмі несе в собі якесь послання. Мати Улай - символ покірності мусульманським традиціям, її батько - людина, якій думка суспільства важливіша, ніж власна дочка, а брати Улай - люди, у яких немає власної думки.
У цьому фільмі усі думки героїв та складні ситуації майстерно передані за допомогою сцен мовчання та самотності. Попри жорстокість сім'ї, Улай все одно продовжує любити й поважати рідних, але ті знову виганяють дівчину, посилаючи їй услід прокляття. Кульмінацією «Чужачки» стає момент, коли батько і брати вигадують жахливий план. Ця сцена викликає дуже сильні емоції, адже глядач не чує їхньої розмови, та за атмосферою все стає зрозуміло...
У цій стрічці немає хепі-енду. Ще до початку титрів хочеться плакати навзрид. Та більше за все хочеться вірити, що подібна історія - лише авторська вигадка, якій немає місця у сучасному світі.