Французький фільм «Закохайся в мене, якщо насмілишся» розповідає про нереальну любов між двома людьми, які зустрілися для того, щоб стати чимось важливим у житті одне одного.
Грати в любов вони починають ще в дитинстві. Саме тоді зав'язуються їхні стосунки. Діти беруть одне одного на «слабо» і дивляться, хто ж програє останнім.
Переглядаючи цей фільм, кожен може здивуватися кількості нереальних факторів, але насправді, важливо те, що фрази, які звучали у фільмі, змушують нас замислитися, а чи не живемо ми в такому ж світі абсурду, як герої.
Запам'ятайте всі, це означає приблизно одне і те ж: мені дуже погано. Мені погано, як нікому на Землі, на Марсі, і навіть на Альтаїрі-4
- Ми раніше не говорили про майбутнє. Про твоє і про моє.
- Мм, про твоє і про моє? Ну а я б сказала, про наше майбутнє. Видно, дарма сподівалася. Уявила чортзна-що... Що ми з тобою разом назавжди. Ідіотка...
В ту ніч ми проспали із Софі 10 років. А зранку все стало набагато серйозніше.
- Мене звуть Жульєн.
- А мене «Відвали».
- А слабо, коли сумно, сміятися?! Слабо?!
Ось так і вийшло: ти став тираном, а я тістечком.
Так ми закінчили нашу гру: щасливі, разом, у глибині бетонного блоку. Ми нарешті здійснили нашу дитячу мрію - мрію про вічну любов...
Куди призводить любов? Все просто... В глибину бетонного блоку
Десять років я жив ніби не дихаючи, ніби собака, який налив на килим і чекає, коли господарі зададуть йому прочухана...
- А ким ти станеш, коли виростеш?
- Тираном!
- Ух ти, кльово, ти матимеш підданих!
- Положено, звичайно. Гарем і палац... А в середу вранці у нас тортури.