«Побудь в моїй шкурі» - наукова фантастика про інопланетян, що висадилися в Шотландії. Хоча наукового тут, об'єктивно, не багато. Це екранізація роману голландця Мішеля Фейбера.
Головна героїня книги і фільму - інопланетянка. По Землі вона ходить в обличчі Скарлетт Йоханссон, яка тут сама на себе не схожа: каре з темного волосся, червона помада, кожушок, томний погляд. Героїня Йоханссон роз'їжджає на машині по сучасній Шотландії. Вона запитує дорогу, пропонує підвезти чоловіків, цікавиться, чи є у них близькі. Чоловіки з легкістю погоджуються скласти їй компанію і вже тим більше піддаються на зваблення. А потім потрапляють у вельми незвичне для себе місце і виявляються з'їденими інопланетними істотами. Варто відзначити, що у фільмі немає сцен жахів, про все глядач здогадується по додатковим кадрам. І так би й поїдала інопланетянка одиноких хтивих самців, поки одного разу не зустріла чоловіка, якого не захотіла засунути в м'ясорубку.
У підсумку, спочатку байдужа мешканка космосу поступово починає дивитися на людей як на приклад для наслідування. Вона бачить, як земляни допомагають іншим і по дрібницях, і по-крупному, ризикуючи власним життям. У якийсь момент вона зглянеться над однією зі своїх жертв, допоможе тому, від кого відвернулися люди. Якщо поміркувати глибше, фільм розповідає про те, що таке людина і як стати справжньою людиною. Адже бути людиною і виглядати як людина - зовсім різні речі.
Італійські критики, виходячи із залу, обурювалися: «Фільм знятий тільки для того, щоб побачити голу Скарлетт Йоханссон! Взагалі єдина причина існування цього фільму - гола Скарлетт Йоханссон!». Можливо й так. Але на оголену Скарлетт Йоханссон теж гріх не подивитися.
Глядача чекають похмурі сцени, повільна і тривожна музика, натягнута напруга і, як результат переглянутого, - усвідомлення того, що Людиною бути важко, але, ймовірно, воно того варте.
Фільм "Побудь в моїй шкурі" покажуть у програмі "ПроКІНОнаНЛО" цієї неділі, 12 квітня, о 23:30 на НЛО TV.