Як ви згадуєте "Трон" 1982 року?
Джефф Бріджес. Гадаю, як сон. Минуло 28 років, в це навіть важко повірити. І в той самий час враження, неначе між цими двома подіями - лише довгі вихідні, і ось ми знову працюємо разом. У мене дуже багато спогадів про перший фільм. Я пам’ятаю, як ми його знімали. Весь знімальний майданчик був у чорному оксамиті з білою клейкою стрічкою. І ще я пам’ятаю, що ми цілими днями були на цьому майданчику, одягнуті в чорно-білі костюми, а коли виходили на вулицю - кольоровість світу била мов обухом по голові.
А складніше було тоді чи зараз?
Джефф Бріджес. Ну, я почав працювати у цьому проекті з тієї самої причини, що й у старому фільмі: мені було цікаво випробувати останні технології, доступні кіноіндустрії. І мене дуже цікавила техніка захоплення руху для створення анімації у "живій" комп’ютерній графіці.
Це технологія, коли фільм знімається без камер, і мені було цікаво, як таке взагалі можливо.
Що ви думаєте про комп’ютерне омолодження вашого персонажу?
Джефф Бріджес. Це також було дивно. Технологія багато чим нагадувала ту, що використовувалася в "Бенджаміні Баттоні". Вони показали мені, як вони це зроблять, і принесли до мене додому голову Бреда Піта у скляній коробці. І вона не виглядала штучною, не була як з музею, вона виглядала, як відрізана голова.
І те ж саме вони зробили для мене: спочатку створили голову з глини, а потім взяли купу моїх старих фотографій, але зосередили увагу на тому, як я виглядав під час зйомок старого фільму.
Найбільше їх цікавила реакція моєї дружини, адже вона пам’ятала, яким я тоді був. Вона сказала: "Трішки тут підправити, трішки там". Тоді вони завантажили цю голову в комп’ютер і підключили мене до комп’ютера, і я повинен був керувати цією головою, але не як лялькою, а за допомогою електроімпульсів. І це видовище було для мене стресом, хоча я звик бачити себе різним, різного віку, бо я дивився всі свої шоу чи фільми.
Але це було зовсім по-іншому, це було наче... наче вперше почути свій голос у записі, він тоді звучить трохи дивно. Я думаю, це вдале порівняння.
Наскільки часто ви у своєму повсякденному житті маєте справу з новими технологіями?
Джефф Бріджес. В мене просто жахливо болить спина від довгого сидіння і розбирання електронної пошти. Знаєте, в мене є свій веб-сайт,
який я зробив років 5 тому. Я тоді випустив свій альбом і думав, що за допомогою веб-сайту розкручуватиму альбом. А тоді я підсів. Це ж неначе мати свою власну радіохвилю чи телеканал. Мені сподобалося. Я міг робити усе, що заманеться. Але це дуже виснажує. Це щось на зразок залежності. "Твіттер", "Фейсбук" - я не знаю, як людям це вдається!
Якої ви думки про саундтрек до фільму?
Джефф Бріджес. Я вважаю, що це дуже важлива частина всього фільму. Мені подобається саундтрек Венді Карлоса до оригінального фільму, він просто чудовий. Але те, що запропонував нам гурт Daft Punk - це просто неймовірно. Мене особливо вразило те, що вся їхня творчість завдячує оригінальному фільму. Це просто фантастика. Знаєте, добре працювати з музикантами, які бачили перший фільм, вподобали його, пройнялися ідеєю. Але я навіть не уявляю, як вони виглядають.
Перший фільм не був дуже успішним у прокаті. Що, на вашу думку, було не так з ним?
Джефф Бріджес. Не думаю, що щось було не так. Не знаю. Може, тоді світ просто не був готовий його сприйняти. Тоді ще не було інтернету, не було мобільних телефонів. Може тому люди просто не змогли співвіднести це зі своєю реальністю.
Мені нелегко було, приміром, з фільмом "Соціальна мережа". Там чудова режисура, прекрасна гра акторів, але він мене не вразив, тому що я не користуюся "Фейсбуком". Можливо, справа в цьому, не знаю.
Ви відомі тим, що під час зйомок ви робите прекрасні фотографії. Таке було і на зйомках "Трона"?
Джефф Бріджес. Так, але освітлення на знімальному майданчику було жахливим, бо костюми повинні були світитися. Сучасні камери дозволяють знімати при такому поганому освітленні, але мій фотоапарат інколи просто не тягне.
Взагалі фотографії з кінозйомок часто потребують редагування. В мене ще не було нагоди попрацювати над цим, однак я все ще хочу видати книгу з фотографіями зі знімального майданчика. Одна з причин, з якої я видаю ці книжки, - це те, що у них я викладаю унікальне бачення, доступне далеко не кожному.
Що було найскладнішим у зйомках "Трона"?
Джефф Бріджес. Напевне, складнощі виникали через нестачу декорацій. Я люблю, коли на знімальному майданчику хороші декорації, відповідні костюми - все це допомагає вжитися у реальність фільму. На зйомках "Трону" цього всього не було.
Ви хотіли б жити в середовищі, зображеному у першому "Троні"?
Джефф Бріджес. Ні, не думаю. В оригінальному "Троні" Стівен Лісбергер, для якого, як пізніше для Джо Косінськи, це був перший фільм, вирішив, що відеоігри повинні бути по всьому павільйону, де відбувалися зйомки, щоб можна бути грати безкоштовно.
Можете собі уявити стан акторів і знімальної групи. Це був справжній жах. Особливо я полюбив гру Battlezone. У ній ще є танки. Вона мені страшенно подобалась, побільше б таких.
Ви одразу порозумілися з Джо Косінськи?
Джефф Бріджес. Великою мірою так. Він знімав свій перший фільм, а це означало, що на нього не давив попередній досвід. Той, хто ніколи не знімав кіно, ніколи не знімав поганого кіно. Він створив дуже хорошу атмосферу на знімальному майданчику. Уявляєте, коли вперше знімаєте кіно, вам усе здається неймовірно дорогим. Але він чудово із цим впорався, він був неймовірно спокійним, як і завжди. У нього завжди все добре.
Розкажіть, як до вас звернулися із пропозицією зняти "Трон: Спадок".
Джефф Бріджес. У них була ця історія, грубий нарис - щось на зразок короткого сценарію, і я сказав: "Це цікаво. Це наче сучасний міф про технології, які допомагають нам орієнтуватися у водах, де ми опинилися. Міф про дикі часи".
Це одна з тих цікавих ідей, які мені сподобалися. А тоді ми зробили дещо дивне. Не знаю, чи ви в курсі, але на студії "Дісней" хотіли бути впевнені, що такий дорогий фільм знайде свого глядача, тому ще до того, як зняти фільм, ми зняли трейлер і показали його на фестивалі Comic-Con. Там всі були в захваті від ідеї, тому кіностудія погодилася зняти цей фільм. Це насправді досить розумно.
Ви походите з акторської родини, і відомо, що ваша донька була асистентом у фільмі "Залізна хватка". Ви вважаєте, що діти повинні наслідувати своїх батьків?
Джефф Бріджес. Знаєте, я схожий на свого батька, який так любив шоу-бізнес, що всіляко намагався задіяти у ньому своїх дітей. І я дуже вдячний йому за це, бо так само дуже люблю шоу-бізнес. Але є і зворотний бік: я знаю, як це - мати знаменитого батька. Знаєте, діти інколи не хочуть бути схожими на своїх батьків. Тож гадаю, я дозволяю своїм дітям самим обирати свій шлях.
Я пам’ятаю, що років 5 тому я їм казав: "Може, варто спробувати акторську професію? Все ж таки це у вас у крові, та й я міг би дечому вас навчити та допомогти", а вони відповідали: "Та ні, дякую". Гадаю, я трохи промахнувся в цьому, бо вони всі дуже талановиті, вони б цілком змогли бути акторами. Але вони йдуть своїм власним шляхом.
Але я не один, адже Джесс, одна з моїх доньок, була моєю асистенткою, і це було дуже весело. Вона була найкращою асистенткою з усіх. Зараз я намагаюся час від часу працювати з дітьми, вигадувати щось, чим ми можемо займатися разом. Як не дивно, завжди потрібна причина. Те ж саме з друзями - потрібна причина, щоб провести разом час.
Дивлячись на своїх дітей, як ви гадаєте, яка найбільша небезпека виховання дітей у наш час високих технологій?
Джефф Бріджес. Ну, гадаю, тут справа в усвідомленні нашої спорідненості, близькості. Тому що в наш час комп’ютери дозволяють спілкуватися на відстані, розширюють простір, але у багатьох людей немає доступу до цього. Це як класовий поділ населення Америки - одна з проблем, які мене дуже турбують. Тому я став національним представником руху, мета котрого - покінчити з дитячим голодом в Америці до 2015 року.
--
В Україні фільм "Трон: Спадок" стартує 30 грудня.