В першій частині звіту ми розповіли, як це, шукати кімнату в курортному селищі, переповненому приїжджими, і яким чином "Джаз Коктебель" створював атмосферу літньої комуни на новій локації в Затоці. Тепер перейдемо до опису "дикого" наметового способу життя і вечірньої програми.
Життя у фестивальному наметовому містечку Jazz Koktebel Festival здавалася раєм для тих, хто всіма силами втік від суспільства курортників Затоки. Під час гримів тут фестивалю спілкування з місцевою "інфраструктурою" було зведено до мінумум, хіба що короткі вилазки в душ на сусідні бази відпочинку, яких в окрузі було більше ніж достатньо.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Кілька десятків наметів розмістилися на пляжі території санаторію Затока, на відстані 15 хвилин ходьби від головної сцени. Перебування там було не безкоштовним - 70 грн за добу, ціна демократична, враховуючи які суми платили любителі "кімнат зі зручностями". Правда, далеко не всі фестивальні гості побажали залишитися в самому містечку - групи наметів можна було побачити вздовж усього морського узбережжя Затоки.
Недоліки наметового відпочинку дуже передбачувані - тверде спальне місце, розпечений на спеці як піч намет, і, звичайно, побоювання за своє майно - імпровізований будинок доводитися залишати на кілька годин щодня. Благо випадків крадіжок на "Джаз Коктебелі" практично не було. Фестивальну лоувкыю розсікала одягнена в камуфляжну форму поліція, яка до слова, знайшла чимало втрачених гостями речей, про що негайно оголошували зі сцени фестивалю.
Очевидною перевагою для любителів дикого відпочинку стала максимальна замкнутість у рамках самого "Джаз Коктебеля" - адже можна було поставити намет максимально близько до території оупен -ейра і ловити вібрації головної сцени. Не кажучи вже про шум хвиль замість будильника, свіжий бриз, і веселу компанію собі подібних.
Публіка Джаз Коктебеля, завдяки настрою фестивалю та його багаторічный історії, немов одна велика сім'я. Навіть ті, хто поодинці вирушили в Затоку, мають всі шанси обзавестися парочкою друзів в особі сусідів у наметовому містечку. Пісні під гітару, смажені на багатті сосиски, місцеве вино - всі ці атрибути дикого відпочинку незмінно були присутні в колі вільних жителів наметів, які під вечір компаніями відправлялися під головну сцену фестивалю щоб продовжити танці.
У перший же день стомлених з дороги гостей встигла ще раз гарненько вимотати Ббілоруська група "Серебряная Свадьба", хедлайнер відкриття "Джаз Коктебель". Учасники встановили абсолютний рекорд тривалості шоу в рамках "Джаз Коктебель" за всю 13 річну історію. Музикантів не відпускали зі сцени 2 з половиною години. Енергійний старт задав неабиякий темп, найбільшою проблемою для гостей фестивалю виявилася нестача часу на сон.
На спеціальній сцені Твор4а Да4а в наступні дні естафету підхопили яскраві ZIERZYNSKI BITZ- суміш "нової хвилі" і романтики радянської естради, ліричний український соул "Настязникає", атмосферне дроун ембієнт від Gamardah Fungus, техно-імпресіонізм DOGMA trio, джазово-електронний проект xPace і багато інших музикантів . Але найсмачніше організатори залишили для фестивального уїкенду.
Розігрівати публіку перед концертами на всю ніч щодня починали вже в 8 вечора. Молода і перспективна інді-команда Secret Avenue відіграла соковитий сет, і в цілому показала приклад того, як з невеликої локальної сцени група з часом може піднятися до висот головного майданчика фестивалю.
Cepasa в оновленому складі спробували надати розміреним електронним треках групи стадіонного звучання. Втім, незважаючи на те, що автору проекту Павлу Ленченко тепер підіграють гітарист і басист, Cepasa - впевнений, але все ж проект для танцопола після півночі. Як результат, електронний соул приймали тепло, але без ажіотажу.
Зовсім скоро підняти і загострити публіку вдалося швейцарцям Undiscovered Soul. Надихнувшись деякими гітарними пасажами і вокальними замальовками в дусі Muse і Coldplay, група дала вражаючий концерт. Швейцарців не зупинило навіть раптове зникнення електрики на всій території фестивалю. Поки на відновлення світла пішло пару хвилин, група доспівала пісню на акустичній гітарі, нехай тільки для першого ряду слухачів.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Щоб підняти публіку з ніг наступним музикантам варто було лише вийти на сцену. Без сумніву, 5'nizza - гурт, який чекали тут найбільше. Невимушена атмосфера оупен-ейру зробила свою справу, і перед слухачами 2 години зіграли ті самі Запорожець та Бабкін, розкуті і хуліганісті, без хитромудрих промов між піснями, зате з чудовим настроєм, що дозволив хлопцям навіть іноді забувати слова пісень, прямо зі сцени просити слухачів залізти в інтернет, щоб дізнатися з якого рядки починається третій куплет.
Вже наступного дня 29-го серпня на головній сцені публіку зустрічав інтригуючий проект US у вигляді гримучої суміші електроніки і гітрного звуку на подобі Thom Yorke і Modeselektor. Незабаром сцену заряджали Dakooka Live Band. Фронтвумен гурту Катя, підкорила глядачів віртуозною грою на клавішах, вмілим поєднанням trip-hop, indie-rock і fusion. До того ж Катя завоювала свого слухача, певно що, найневимушенішим настроєм на сцені, розповідаючи про що думає під час виконання і чому їй не важливо, танцюють під її пісні чи ні.
Ще одним довгоочікуваним виходом на Nu Jazz Stage став концерт гурту "Крихітка". Каша Сальцова - одна з найбільш пронизливих і ліричних українських виконавиць. Особливо радує те, що навіть старі хіти "Крихітка" не намагається зіграти по накатаній, а завжди пропонує нове оригінальне звучання. У перервах між піснями фронтвумен озвучила загальні надії на те, що з часом фестиваль повернеться на рідну локацію, порадувала новою піснею, а також сучасною обробкою композиції оперної діви Соломії Крушельницької.
Справжня "електрика" сталась між глядачами і групою "Мачете". Після двочасового концерту хлопців не хотіли відпускати зі сцени. Лідер команди Ярослав Малий послідовно розігрів публіку лірикою "Мачете", щоб цілком підкорити ще кількома хітами "Токіо".
Закривати фестиваль цього року вирішили справжньою джазовою вакханалією. У рамках заключного недільного концерту на сцені побували улюбленець "Джаз Коктебель" Карл Фрієрсон (соліст De Phazz) і діджей Fun2mass. Приджазовані імпровізації зі смаком електро-фанку поступово перейшли в запланований фінальний акорд - Koktebel Grand Jam Session, і кращої альтернативи такому закритт. не могло й бути.
У майбутньому хочеться, щоб проблема локації ніколи не заважала фестивалю "Джаз Коктебель" зосередитися на головній складовій - музиці. З деякими нерівностями, але фест зумів впоратися з подвійним завданням забезпечити ту атмосферу, заради якої багато хто долає сотні кілометрів. У нинішньому році "Джаз Коктебель" відвідало близько 10 тисяч людей. А значить, є надія, що з часом той невеликий творчий імпульс зуміє поширитися по всій Затоці, якій, вочевидь, дуже не вистачало подібного масштабного фестивалю.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net