Олександр Довженко по праву вважається класиком українського кіно, одиним з найвпливовіших кінематографістів Європи. Фігура Олександра Довженка в українській культурі багатовимірна — він не тільки режисер, але і прозаїк, і драматург і наставник для поколінь кіно-постановників. Редакція tochka.net вирішила зібрати цікаві факти про Олександра Довженка, які здивують шанувальників його творчості.
Цікаві факти про Олександра Довженка:
- Олександр Довженко народився в дуже бідній сім'ї. Грамотним в родині був тільки його дід, інші: батьки, бабуся і прабабуся були безграмотні.
- На початку кар'єри Олександр позиціонував себе як художник-карикатурист. Ще перебуваючи в Берліні, він розсилав свої малюнки в журнал "Молот", що знаходиться в США. А після повернення до Харкова, займався малюванням політичних карикатури для місцевої преси.
- У 1930-му році Довженко поїхав представляти фільм "Земля" в Європу і виявляється, хотів дуже вирватися в Голлівуд і познайомитися з Чарлі Чапліном. Сам Чаплін високо відгукувався про творчість Довженка, сказавши, що "слов'янство поки дав світові кінематографії одного творця - мислителя і поета, Олександра Довженка".
- Довженко з юних років надихався природою. Одного разу він найняв робітників і засадив пустир, який був на території Київської кіностудії (нині - кіностудія імені О.П.Довженка) фруктовими деревами і декоративними кущами.
- Безліч сценаріїв Олександра Петровича так і лишилися нереалізованими. Наприклад, він мріяв зняти фільм про Тараса Бульбу і навіть приступив до роботи – завадила Друга Світова війна. Те, що записував у щоденники Довженко, не могло бути відомим авторам книг та фільмів, створених на подібні сюжети пізніше. Так, Григорій Чухрай зняв у 1961-у році фільм Чисте небо про радянського льотчика, який потрапив у німецький полон, – подібний сюжет за багато років до того описаний у Довженка. Ще один сюжет – про начальника табору знищення, який убив два мільйони людей, і захотів поговорити з 2000001 жертвою, російським солдатом, – став одним із епізодів повісті Михайла Шолохова Доля людини.
Редакція tochka.net згадує знакові картини Олександра Довженка на честь дня його народження.
"Земля" (1930)
Легендарна картина Довженка, що принесла йому світову славу. "Земля" вважається справжнім гімном праці, землеробства і людині. Довженка першим в світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від уже зображуваного. Це світогляд нації хліборобів, поетизація природи і праці. Режисер зняв гранично просту але дуже драматичну історію селянської родини в епоху колективізації. Однак тут фірмові прийоми зйомки Довженка з довгими пейзажними планами стали справжнім тріумфом форми над змістом.
Після виходу "Земля" була дуже популярна за кордоном. Світові критики називали Довженка "Гомером кінематографа", у той час як у Радянському Союзі картина була заборонена до 1958 року через надмірний натуралізм, пантеїзм і зневагу до освітленням класової боротьби.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
"Звенигора" (1927)
Одна з ранніх повнометражних робіт Довженка вже відзначилася вражаючою операторською роботою і постановкою. В "Звенигорі" вмістилася і містика, і екшен, і драма про братів, які опинилися в різних політичних силах. На відміну від своїх конкурентів, німого кіно 20-х років, в яких була актуальна тема жовтневої революції, в даній картині було порушено тему давньослов'янської легенди про заритий скарб, що надає "Звенигорі" містику і незвичності.
У фільмі поєднані як особиста філософія режисера, що межувала з пантеїзму, так і передові арт-рухи свого часу - експресіонізм, з яким Довженко ознайомився в Німеччині, і сюрреалізм.
"Арсенал" (1929)
Незважаючи на те, що дуже часто у своїй фільмографії Довженко був змушений знімати пропагандистське кіно за наказом, режисер примудрився, скутий путами цензури, застосувати свій творчий геній до форми. Так "Арсенал" за своєю суттю - потужна зброя пропаганди. У центрі сюжету легендарний Київський завод, на якому взимку 1918 відбулося робоче повстання проти УНР. Майже всі повстанці були вбиті, не дочекавшись приходу червоної армії, а тому, для "червоної" агіткампанії події повстання стали хрестоматійним прикладом для майбутніх поколінь.
Однак "Арсенал" Олександра Довженка наповнений метафоричністю, символізмом, гротеском, гіперболізованими героями і карикатурними "ворогами революції". Він має мало стосунок до історії, а швидше наповнений образами і сюрреалізмом (оживший потртерт Шевченка, безсмертя головного героя - солдата Тимоша, що говорить кінь і т.д.)
"Щорс" (1939)
Історико-революційна стрічка з достатком чудово поставлених батальних сцен розповідає про полководця Миколу Щорса, легендарного героя громадянської війни. Дія відбувається на Україні в 1919 році, коли війська червоних йшли до Києва і стояли бої з військами Петлюри та Драгомирова. Саме в даному фільмі символізм і магічний реалізм Довженка поступилися місцем реалізму соціалістичному.
Не дивлячись на те, що зйомку картини замовив сам Сталін, Олександр Петрович перехитрив вождя і поставив більшовицький фільм на українському фоні. Довженко наповнив картину народними піснями, танцями. У стрічці багато гумору і сарказму, трагічного і комічного, а персонажі нагадують героїв повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба".
"Сумка дипкур'єра" (1927)
Другий повнометражний фільм Александара Довженка (перший - "Вася-реформатора", 1926, вважається загубленим). Довженко зняв один з перших гостросюжетних детективів в українському кіно, використовуючи прийоми німецького експерессіонізма.
Сюжетною основою картини була боротьба навколо сумки з дипломатичною поштою, що залишилася після смерті дипкур'єра. Співчуваючі СРСР робочі захоплюють сумку і таємно передають її матросам пароплава, що направляється в Ленінград. Агенти розвідки докладають всіх зусиль, щоб захопити сумку. Матроси в свою чергу проявляють чудеса винахідливості, ховаючи її в неймовірних місцях і прагнучи, будь якою ціною доставити її в СРСР. Тут же Довженка, єдиний раз за всю кар'єру, з'являється в ролі кочегара.
Раніше ми розповідали про найсексуальніші ролі Хью Гранта.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: