Сьогодні стало відоме ім'я Нобелівського лауреата з літератури. У 2015 році ним стала україно-білоруська письменниця Світлана Алексієвич.
Світлану називають "блискучим майстром художньо-документальної прози". Зокрема, Алексієвич відома по циклу книг, в яких протягом багатьох років збирала історії реальних людей. Приміром, матеріали для книги "У війни не жіноче обличчя" (1985) – це інтерв'ю з сотнями жінок, що брали участь у Другій світовій війні. Твір є першим у потужному циклі "Голоси утопії", де життя в Радянському Союзі описується за перспективи окремої людини.
Наслідкам ядерної катастрофи в Чорнобилі у 1985 році присвячена книга "Чорнобильська молитва" (1997). Книга "Цинкові хлопчики" (1990) описує війну Радянського Союзу в Афганістані в 1979-1989 роках. Останній твір, "Час секонд хенд" (2013), закриває цикл "Голоси утопії".
Світлана Алексієвич вважалася одним із претендентів на Нобелівську премію з літератури ще в 2013 році, проте премію тоді отримала письменниця Еліс Манро з Канади. Нагороджуючи Світлану, Нобелівский комітет виступив з такою заявою:
"Світлані Алексієвич за її багатоголосу творчість – пам'ятник стражданню і мужності в наш час. Своїм своєрідним робочим методом – сумлінно скомпонованим колажем людських голосів – Алексієвич поглиблює наше розуміння цілої епохи ".
Світлана народилася 31 травня 1948 року в Івано-Франківську в сім'ї білоруського військового і вчительки-українки. Після того, як батько закінчив військову службу, сім'я перебралася в Білорусію. У творах Алексієвич відчувається вплив аналітичної журналістики, якою вона займалася довгий час.
Через свої опозиційні погляди після навчання на факультеті журналістики в Мінскському університеті довгий час вона могла працювати лише в провінційних Брестських виданнях, а незабаром Алексієвич і зовсім була змушена виїхати з країни.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого порталу tochka.net