Сьогодні, 13 листопада, у всьому світі відзначають День сліпих людей. З цієї нагоди ми вирішили розповісти про силу духу і таланти тих, хто позбавлений одного з найважливіших органів чуття - зору.
Як їм живеться, коли перед очима порожнеча, коли не знаєш барв світу, коли все пізнаєш навпомацки? Здається, це неможливо − будь-яка життєва подія перетворюється на випробування. Але ніщо не здатне зломити геніально талановитих і сильних духом людей.
Ті, хто, втративши зір, знайшли дар, взяли в руки пензель і довели світові, що немає нічого неможливого, немає недоступного, гідні найбільшої поваги.
Вони такі ж, як і ми, вони живуть серед нас. Прості люди, але справжні герої − сліпі художники.
Вони пишуть полотна навпомацки, створюють справжнє високе мистецтво не бачачи результатів того, що зробили. Вони чують, що їхніми роботами захоплюються, але ніколи не зможуть побачити цього.
Ми розповімо про чотирьох сліпих художників з різних країн, які підкорили світ.
Дмитро Дідоренко, Україна
Дмитро − сліпий художник з Харкова, який втратив зір під час пошукової експедиції в 1991 році, підірвавшись на міні, що залежалась з часів Другої Світової війни. На момент поранення він вже був досить відомим художником, і його картини знаходилися в приватних колекціях в 19 країнах світу.
Дмитро писав аквареллю і створював графіку пером і тушшю. Одна з його графічних робіт знаходиться в Донецькому художньому музеї.
Після контузії художник продовжив творити. У період з 1991 по 2015 рік у нього пройшло 16 персональних виставок в Україні, Росії та США.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Джон Брамблітт, США
Цей художник з Далласа втратив зір через хворобу. Після цього Джон впав у найглибшу депресію, з якої його змогло вивести лише мистецтво.
З моменту втрати зору Джон писав маслом щодня. Він відчував, що живопис приносить йому умиротворення і спокій, він розслабляється і відчуває себе повноцінною людиною.
Для Джона розробили спеціальну техніку, яка допомагає визначати зони кольору. Це дає йому можливість створювати справжні шедеври. Він не бачить полотна, але відчуває їх.
Зараз художник читає лекції, проводить виставки і влаштовує майстер-класи.
Ешреф Армаган, Туреччина
Ешреф − єдиний з художників, який був народжений сліпим. Він з'явився на світ в Стамбулі. Батьки, дізнавшись, що їхній син ніколи не зможе бачити, не дали йому ніякої освіти. Хлопець навчився читати, писати і друкувати самостійно.
Картини він пише олійними фарбами, які наносить на полотно пальцями. Перед тим, як намалювати що-небудь, Армаган вивчає предмет за методом Брайля, а потім відтворює його на полотні. Працювати художник може лише в цілковитій тиші − так йому вдається сконцентруватися.
За один сеанс Ешреф наносить тільки один колір, потім чекає, щоб фарба висохла протягом 2-3 днів, і приступає до наступного відтінку.
Сліпий від народження художник пише навіть портрети − однією рукою він накладає фарбу, а другу підносить до обличчя того, кого малює.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Ліза Фіттіпальді, США
Ліза була бухгалтером, нічого не розуміла в живописі і рідко ходила в музеї образотворчого мистецтва, коли в 1993 році її навідала хвороба, і жінка назавжди позбулася зору. Вона втратила роботу, сенс життя, мотивацію і впала в депресію на довгих 2 роки. Але дитячий набір з акварелями, який їй одного разу приніс чоловік, все змінив.
Ліза слухала аудіокниги про живопис, ходила в музеї та розробляла власну методику малювання, натягуючи на полотно сітки з мотузок.
Спочатку художниці вдавалися лише пейзажі і абстракції, проте через кілька років жінка представила світу картини, що зображують людей і сцени з повсякденного життя.
З тих пір малювання стало всім її життям: Фіттіпальді виставляється в галереях по всьому світу, а також написала книгу "A Brush with Darkness", в якій художниця описує, як вона вчилася малювати будучи сліпою.
ЧИТАЙ ТАКОЖ: