Напередодні зимових свят британське видання The Guardian запропонувало дев'ятьом художникам створити сучасну інтерпретацію традиційних різдвяних образів вертепу. Головна ідея проекту зосереджена навколо питання - що для сучасного, більш секуляризованого суспільства означають символи матері і дитини. Серед митців, що долучилися до проекту - Марк Уоллінгер (Mark Wallinger), Мартін Парр (Martin Parr), Ребекка Уоррен (Rebecca Warren), Файона Баннер (Fiona Banner) та ін.
Джон Сквайр (John Squire) створив варіацію на картину Тиціана «Циганська Мадонна», де роль Ісуса і Марії виконують двоє дочок художника.
Джуліан Опай (Julian Opie) намалював стилізований груповий портрет Святого Сімейства. Подібно до Ван Дейка та інших давніх майстрів, які використовували канони зображення Мадонни з немовлям для створення сімейних портретів на замовлення.
Мартін Парр (Martin Parr) намагався вловити на фотографії момент, коли мати та немовля дивляться одне одному в очі. Таким чином художник хотів показати зв'язок, що встановлюється одразу після народження малюка.
Марк Уоллінгер (Mark Wallinger) розмістив на площі порожню дитячу колиску, за якою наглядали троє охоронців. Інсталяція символізувала волхвів, які чекають на появу Ісуса.
Файона Баннер (Fiona Banner) зобразила мати і дитину у вигляді крапок різних шрифтів.
Том Хантер (Tom Hunter) пояснює різдвяну історію, як розповідь про сім'ю, що залишилася без житла і намагається знайти безпечне місце для своєї дитини. На фотографії зображена молода біженка з Сомалі та її дочка.
Майк Фіггіс (Mike Figgis) створив композицію з марокканських сувенірів, додавши до вертепу і популярний образ Санта-Клауса.
Майкл Ленді (Michael Landy) розмістив поряд дві фотографії скульптури «Матринство» - до і після того, як її в кінці 1930-х років звинуватили у непристойності, через оголені груди матері. Художника шокував той факт, що статую Мадонни і немовля понівечили самі ж християни.
Ребекка Уоррен (Rebecca Warren) використала фотографію індичок для ілюстрації теми материнства.