"Гіркі жнива": с 23 лютого драму про Голодомор в Україні нарешті можна подивитись. "Гіркі жнива" — дуже значуща для української культури подія. Перший раз тема Голодомору зазвучить в світі гучно і на повний голос. Фільм придбаний для показу дистриб'юторськими компаніями у 45 країнах.
"Гіркі жнива" — стрічка про кохання. Про любов селянського хлопця Юрія і дівчини Наталки, захоплених один одним з самого дитинства. Їхні стосунки просто і природно завершуються весіллям, але час дії, 1932-33 рік, не дає їм надії на безтурботне майбутнє. В життя українського села вриваються російські червоноармійці, продрозкладка, колгоспи, насильство, тортури, голод, смерть.
Цей фільм знято з любов'ю, небайдужими людьми. Дуже багато вклала в цей проект українська канадська діаспора. Ян Ігнатович, продюсер, фінансист і меценат з Торонто, інвестував $ 20 млн своїх особистих коштів. Бабуся, дід і мама Ігнатовича емігрували до Канади в 1940-х з села Вінники в Львівській області, дивом врятувавшись від сталінських репресій. Для режисера Джорджа Манделюка "Гіркі жнива" теж дуже інтимна історія. Він вклав в уста Наталки пісню, почуту ним від матері. Мати розповідала Джорджу про те, що їй довелося пережити в своє дитинство: страшний голод, смерть рідних на її очах.
У головних ролях знялися такі яскраві актори як Саманта Баркс, яка зарекомендувала себе в "Знедолених" і Макс Айронс, син оскароносного Джеремі Айронса. В ролі діда Юрія, непохитного козака Івана, знявся знаменитий Терренс Стемп. У невеликих ролях засвітилися культові українські актори Остап Ступка та Олександр Печериця.
"Гіркі жнива" розраховані на широку аудиторію і просвітництво на тему голодомору в світових масштабах, тому зроблені яскравими, широкими мазками, і людині, що виросла в сучасній українській культурі, може видатися занадто коміксними. Але ця атрибутика: ікони, вишиванки на голодуючих селянах, бандури, козаки з оселедцями, для іноземної аудиторії може стати родзинкою і першим знайомством з українськими традиціями. "Гіркі жнива" - це туга покинутої дитини по матері, туга за Україною, яка могла би бути, туга за Україною, яку ми втратили.
Редакція tochka.net уточнила у історичного консультанта "Гірких жнив" Людмили Гриневич, чи не було художнього перебільшення в описах звірств НКВД, чия жорстокість, прописана за сценарієм, здавалася іноді невмотивованою і абсолютно нереальною. Але консультант запевнила редакцію, що де-не-де, а тут реальність можливо була навіть згладженою і заниженою, в іншому випадку "Гіркі жнива" була б не драмою, а фільмом жахів.
Особливо хотілося б відзначити емоційний саундтрек, в запису якого брали участь ДахаБраха.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net