Реаліті-шоу "Время строить" з Оксаною Марченко стартувало на "Інтері" 2 грудня. Унікальний і масштабний телепроект став подією для України. Його завдання – не розважати, а допомагати. Він уже об'єднав тисячі небайдужих людей по всій країні.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
У першому випуску проекту телеглядачі стали свідками неймовірних змін в житті головного героя - паралімпійця Павла Горбоноса і всіх жителів його рідного села Карнаухівка Дніпропетровської області. Будувати новий будинок для Павла команді проекту допомагали не тільки сусіди, друзі та знайомі, а навіть зірки. Знаменитості із радістю відгукнулись на запрошення Оксани Марченко взяти участь у проекті. Адже багато хто з них на особистому досвіді знає, як важливо, коли в скрутну хвилину тобі хтось простягає руку допомоги.
Серед зіркових помічників проекту "Время строить" - богатир Василь Вірастюк. Оксана Марченко не випадково покликала саме його взяти участь в будівництві житла для паралімпійця Павла Горбоноса. У цих сильних духом чоловіків - багато спільного. Обидва - спортсмени, обидва пережили трагедії, але не зневірились, не опустили рук, більш того - завжди готові прийти на допомогу іншим.
В інтерв'ю Василь Вірастюк розповів про свою участь в реаліті-шоу "Время строить", про будинок своєї мрії, про виховання дітей і про те, що допомогло йому пережити важкий період у своєму житті.
- Василю, чим саме вас зацікавив проект "Время строить", чому ви вирішили взяти в ньому участь на запрошення Оксани Марченко?
Мене завжди цікавлять проекти, які приносять радість, щастя і користь людям. А "Время строить"? Подібних проектів в Україні ще не було. Це відбувається вперше в нашій країні. І я радий бути маленькою, але дуже важливою частинкою того фундаменту, який придумала і втілила команда проекту.
- Як ви вважаєте, цей проект важливий для України в наш час?
Він важливий для всіх людей, яким подарували щастя. А це – не тільки безпосередні учасники проекту, а й жителі села Карнаухівка - друзі, сусіди, знайомі. Чи оцінить його вся країна? Не знаю. Думаю, хтось щиро порадіє за героїв проекту, а хтось відкрито позаздрить. Але це не важливо. Важливим є те, що тепер сім'я Горбонос буде жити в хороших умовах.
- Що вас найбільше вразило в історії Павла Горбоноса*?
Мене складно чимось здивувати, я завжди тверезо розмірковую над ситуаціями, можливо, у зв'язку з тим, що сам кілька разів постраждав у житті, пережив трагедію (перша дружина Василя загинула під час сходження лавини на гірськолижному курорті, - прим.ред.). Звичайно, це важко. І Павло молодець, що витримав, почав нове життя. Це заслуговує на повагу. Дивно, але коли таке відбувається в житті, люди насправді думають, що ти опустишся, зневіришся, "сядеш на стакан". Це чомусь повністю виправдовується в суспільстві. І викликає здивування, коли ти дієш інакше.
- У важкий період хто простягнув вам руку допомоги?
У той момент всі мої близькі і друзі були поруч. Не залишали мене ні на хвилину. Допомагали присутністю і розмовами. Не можна замикатися у собі - це найголовніше. Щоб ти не забував, що твоє життя не закінчилася, воно триває.
- Ви брали активну участь у будівництві в Карнаухівці. Чим саме допомагали родині Горбонос?
Було кілька моментів. Перший раз я приїхав, коли на ділянці був зведений фундамент і стіни. Потрібно було викорчувати дерева, прибрати територію, зацементувати електричну опору. У наступний приїзд ми з групою байкерів з Дніпра висаджували дерева у садку, закопували і цементували спортивну конструкцію - турнік, бруси, канат, кільця для дітей. Допомагали розчищати територію за спортзалом.
- Говорять, що, коли вас залишили головним на будівництві, працювати всі стали в два рази швидше...
(Сміється). Та я нібито нікому кулак не показував, але всі по виразу обличчя відразу зрозуміли, що розслаблятися не варто.
- Яке враження на вас справив новий будинок, створений для героїв проекту?
Будинок прекрасний. Все разом - і розташування кімнат, і кольори, і морська тематика - все так гармонійно підібрано, що відчуваєш неймовірний спокій і тепло. Я думаю, що все це відчула і сім'я Павла. І я вже йому сказав, що скоро нагряну в гості без попередження (сміється).
- А вам вже вдалося побудувати будинок своєї мрії?
Він поки що існує тільки в моїх мріях.
- Який же він?
Дуже схожий на будинок героїв проекту "Время строить". Він невеликий, затишний і теплий. Я маю на увазі не опалення, а атмосферу в домі. Тому можна сказати, що сьогодні проект "Время строить" здійснив і мою мрію.
- У вашій квартирі яке місце – улюблене?
Я комфортно себе почуваю на кухні. Там є все необхідне - телевізор, чай, зарядка для планшета. Це зручно. А взагалі мені комфортно, коли я просто приїжджаю додому. Я вдома, значить, я спокійний.
- У вас троє синів. Чому ви їх вчите?
Порядності, культурі, витримці, хоч останнє не завжди виходить. Можливо, ця якість з часом накопичується, але поки не проявляється. Діти, в першу чергу, повинні вирости освіченими людьми, отримати гарну освіту, знати кілька мов - це важливо в наш час. І бути настільки сильними і духовними, щоб вміти постояти за себе і свою сім'ю.
- А допомагати людям?
Цьому вони вчаться на тренуваннях. Мої сини займаються східними єдиноборствами. Сама психологія східних єдиноборств вчить поважати свого суперника, поважати старших і, звичайно, приходити на допомогу.
- У героїв проекту "Время строить" здійснилася мрія. А ви самі вірите в те, що мрії збуваються?
Звичайно, вірю. У мене якісь мрії збувалися, якісь ні. Наприклад, в дитинстві я поставив собі мету, мріяв стати олімпійським чемпіоном. Вона не збулась. Але я зміг досягти вершини і почесних звань в інших видах спорту - двічі завойовував титул найсильнішої людини у світі.
Взагалі у мене такий склад характеру, що, якщо я не впевнений в кінцевому результаті, то можу і не взятися за справу. Потрібно бути впевненим, що все вийде. Бувало, ставив перед собою нереально високі цілі. Але, як відомо, поки йдеш до мрії - ставиш рекорди!
- А що потрібно робити, щоб мрія збулася?
Працювати. Готуватися. Якщо просто сидіти вдома біля великого телевізора з діагоналлю 42 дюйма, тримаючи пульт в руках, і думати про велику мрію, то вона не здійсниться. Навіть якщо дуже сильно мріяти. Повторювати мантру: "Я кожен день думаю про мрію, прокинувся - думаю, ліг спати - думаю". І що з цього? Працювати потрібно!
*Історія Павла Горбоноса. Двадцять років тому в Дніпродзержинську (зараз - Кам'янське) сталася катастрофа: на повній швидкості трамвай зійшов з рейок. 34 людини загинули, більше ста отримали серйозні травми. Серед постраждалих опинився молодий спортсмен Павло Горбонос, в трамваї він їхав зі своєю нареченою. Дівчина загинула, а хлопець став інвалідом: йому ампутували ногу. Павло змушений був багато чому вчитися заново. Він повернувся в улюблений спорт - академічне веслування. Завоював безліч нагород як член паралімпійської збірної. Отримав три вищі освіти. Став чоловіком і батьком. І навіть створив Благодійний фонд реабілітації інвалідів.
Перший випуск реаліті-шоу "Время строить", в якому взяв участь Василь Вірастюк:
Не пропусти! Цієї суботи, 9 грудня, о 20:30 на "Інтері" - другий випуск реаліті-шоу "Время строить". Команда проекту побудує новий дім багатодітній родині Зої з Житомирської області, яка залишилася без даху над головою.
Всі найяскравіші та найцікавіші новини дивись на головній сторінці жіночого онлайн-ресурсу tochka.net.