Индик скасовується? Оприлюднено остаточний варіант українського правопису

22 квітня 2019 року Кабінет міністрів України затвердив зміни до нового українського правопису, днями було оприлюднено документ з основними змінами. У ЗМІ і соцмережах тема зі змінами українського правопису набула резонансу та стала однією з найобговорюваніших. Редакція tochka.net вирішила розібратися, які саме зміни затверджено, та як вони вплинуть на сучасну українську мову.


Передісторія


Розробкою змін до правопису займалася Українська національна комісія з питань правопису. Вказана комісія заявила, що "повертає до життя низку особливостей "харківського" правопису, поновлення яких має наукове підґрунтя. Цей український правопис було скасовано як "націоналістичний"  і такий, що "покликаний штучно відірвати українську мову від великої братньої російської" у 1928 році. Тоді ж було затверджено український правопис, який діяв донині. Проте репресований "харківський" правопис з незначними змінами й доповненнями залишався чинним на західноукраїнських землях поза Українською РСР і в переважній частині української діаспори.

tochka.net запитала письменника та перекладача Остапа Українця, чи були вказані зміни на часі та чи складно до них буде призвичаїтись українцям.

Остап Українець

письменник

погляд експерта

Питання про те, чи був правопис "на часі" – трохи маніпулятивне. Кожен має свою роботу, зокрема правописна комісія має свою – нормувати правопис. Старий правопис був доволі недосконалим, він потребував змін і модифікацій, а робота над новим ведеться не перший рік, щонайменше з 2017 року була доволі чітка інформація про оновлення правописних норм. Актуальність змін у мовознавстві залежить від того, наскільки застарілі, неповні, недоречні чи, властиво, "неактуальні" були старі норми. Чи був новий правопис потрібен? Так, безумовно. Але він був потрібен доволі давно, і час оприлюднення тут ні при чому. Якщо ви володієте нормами старого правопису вивчити нові правила буде нескладно. Більшість правил, котрі впливають на повсякденну мову, змінюють лише написання слів, а не звучання. Самих змін також не надто багато. У новому правописі 168 параграфів (кожен параграф містить від кількох до кількох десятків правил), а серйозно модифікованих норм – щонайбільше кількадесят, і про найсуттєвіші ми вже почули, бо цю тему активно висвітлювали всі ЗМІ. Наскільки сильно зміниться писемна українська мова – можете бачити з моїх відповідей. Я намагаюся переходити на новий правопис уже зараз, але мені не здається, що мої відповіді від цього стали нечитабельними. Деякі незвичні норми (типу индика) прибрали чи приховали, деякі прописали таким чином, щоб вони не викликали незручностей.


Основні зміни у правописі


Основні зміни в українському правописі можна буде поділити на дві великі групи: зміни у написанні слів без варіантів та доповнення до чинної норми.

Без варіантів

  • проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-), плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах.

Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль,

  • Дікенс, Те́керей, Бе́кі (без подвоєння приголосних -кк-). Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем.

Написання разом: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт

Разом пишемо:

  • слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.)
  • вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти,
  • слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр.

Нарізно пишемо: пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.

Зміни в окремих словах: священник (як письменник), день – де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, туман – туманний.

Велика буква:

  • Назви товарних знаків, марок виробів: Автомобілі марки "Жигулі" вироблялися з 1970 по 2014 рік.
  • З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад: Він приїхав на старих обшарпаних "жигулях" (… на новому блискучому "фольксвагені").

Варіанти та доповнення (допускається правописна варіантність)

Слова іншомовного походження:

  • Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р,
  • аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат (пор. лавр), аудиторія і авдиторія,
  • кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен

Українські й давно засвоєні слова:

і́рій і и́рій, і́род і и́род

Варіантні форми родового відмінка: ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́си й Білору́си.

Фемінитиви:

За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі.

  • Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін.
  • Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця.
  • Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ень: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня.
  • Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.

Реакція соцмереж


Звісно, що на такі зміни у правописі не могли не поширитися соцмережами безліч мемів та коментарів користувачів. Багато хто радів новим змінам, інші ж називали їх не доречними та скаржились на них. Отже, що думають наші співпгромадяни з приводу нових змін у українському правописі.

Зміни у правопис © facebook.com

Индик скасовується? Оприлюднено остаточний варіант українського правопису © facebook.com

Индик скасовується? Оприлюднено остаточний варіант українського правопису © facebook.com

© facebook.com

© facebook.com


Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що Верховна Рада ухвалила закон про мову. Деталі за посиланням. 

ЧИТАЙ ТАКОЖ:

Читай також