У четвер, 16 січня, в прокат виходить українська трагікомедія "Мої думки тихі" - повнометражний дебют Антоніо Лукіча з Ірмою Вітовською в головній ролі. Редакції tochka.net пощастило подивитися фільм трохи раніше і ми з задоволенням розповімо, чим же особлива ця стрічка.
Перша українська прем'єра фільму відбулася ще в липні 2019 року на Одеському кінофестивалі, проте в широкому прокаті її довелося чекати ще півроку. За цей час кінострічка отримала спеціальну нагороду від журі кінофестивалю в Карлових Варах, приз глядацьких симпатій на ОМКФ, премію FIPRESCI за кращий український фільм, а виконавиця головної ролі Ірма Вітовська отримала за свою роль премії "Золотий Дюк" і "Кіноколо".
Погодься, досить висока оцінка для дебютного фільму молодого режисера. Тільки уяви, які ж фільми зніматимуть в Україні ще через декілька років, коли Антоніо Лукіч і інші творчі представники його покоління піднаберуться досвіду!
Про що ж фільм "Мої думки тихі"? В основі сюжету - історія молодого звукорежисера Вадима, який відправився на Закарпаття, щоб записати голос рідкісного птаха. Успішне виконання завдання може дозволити йому почати безбідне життя в Канаді. Ось тільки супутницею в нелегкій роботі стала мама Вадима, з якою вони дуже рідко бачаться і практично не спілкуються. Впізнати себе в цій парочці зможе кожен - мама досі б'є свого дорослого сина по руках за цигарки і змушує його носити речі, які сама вибрала на ринку, а син мріє, щоб мати влаштувала особисте життя і перестала няньчити його.
ЧИТАЙ ТАКОЖ:
Цей тандем став не тільки комічним, але і драматичним. Під час поїздки розкриваються старі рани матері, а її син поступово переоцінює власні життєві пріоритети.
Навіть у комічних діалогах, якими від початку до кінця наповнені "Мої думки тихі", звучать глибокі фрази, що викликають хоч посмішку, але сумну. І якщо протягом усього фільму зал нестримно сміється буквально з кожного кадру, то до кінця ліричні емоції беруть гору і стримати сльози практично неможливо. Ще б пак - адже мова йде про сімейні цінності, які важливі для кожної людини. Комусь може стати соромно за те, що давно не дзвонив мамі, комусь - сумно через те, наскільки близьке побачене, а комусь - тепло від того, що його відносини з сім'єю склалися абсолютно інакше.
- Хочеться одного разу взяти і з'їсти горохового супу. І будь що буде.
- Мамо, не їж гороховий суп. Ніколи. А коли захочеться, телефонуй мені по Skype, і я тебе відмовлю їсти гороховий суп.
Ірма Вітовська - це якщо не краще, то точно одне з кращого, що траплялося з українським кінематографом. І мова зараз не тільки про геніальну акторську гру. При всьому своєму досвіді актриса ризикнула і погодилася витратити час на проект, який став одночасним дебютом не тільки режисера Антоніо Лукіча, але і головного актора Андрія Лідаговського, оператора, продюсерської команди - всіх людей, від яких залежить успіх фільму. Зі своїм завданням відмінно впоралися ВСІ. Але навряд чи в повній мірі це вдалося б без підтримки Вітовської, яка вибрала розвивати українську культуру, а не заробляти високі гонорари в низькопробних серіалах.
Дебют п’яти людей в кіно – саме тих важливих людей, які ведуть цей корабель у кіно: режисер, оператор, художник, продюсерська команда і мій головний партнер. Я думаю, українці подивуються, що у нас такий голосний дебют і всі спрацювали. Секрет цього фільму в тому, що він народжений у тих людей, кому це крутить і болить. Я вважаю, що треба знімати ту історію, яка вас розриває. І Антоніо Лукіч це зробив. Саме тому і вийшлоказала актриса в ефірі Радіо Промінь.
Подивитися цей фільм варто всім. Якщо він навіть не наштовхне тебе на роздуми (що навряд чи), то принаймні змусить щиро сміятися. І ще: постарайся взяти на сеанс свою маму і не забудь їй сказати, наскільки любиш.
Мої думки тихі: дивитися трейлерТакож ти можеш почитати нашу рецензію на український фільм "Захар Беркут".
ЧИТАЙ ТАКОЖ: